Гайняний, -а, -е. Грязный, скверный. Громада, громада! гайняна їх рада!
Змій, змія, м. Змѣй, драконъ. Змій робиться з простої гадини, тілько їй треба так де-небудь пробути, шоб вона сім год не чула ні дзвона, ні чоловічого голосу. Тоді у неї почнуть рости крила.... і летить. І був коло Києва змій, і кожного году посилали йому дань: давали або молодого парубка, або дівчину. Ум. змійок.
Коронний, -а, -е. Коронный, государственный. Гетьману коронному узять себе за шию не давали.
Накара́тися, -ра́юся, -єшся, гл. Перенести наказаніе, кару; претерпѣть несчастіе, горе.
Оковирний, -а, -е. Пріятный на видъ, аккуратно сдѣланный.
Повсажуватися, -жуємося, -єтеся, гл. = повсаджуватися. Тілько що ті повсажувались, аж та дітвора, що бігам круг церкви, сюди ж присипала.
Позсукувати, -кую, -єш, гл. Ссучить (во множествѣ).
Порошити, -шу́, -шиш, гл.
1) Пылить.
2) О снѣгѣ: сыпаться. Сніг порошить.
Увесьденички нар. Цѣлый день. Чоловік увесьденички в полі. Увесьденички усе говорили.
Чубок, -бка, м.
1) Хохолокъ (у человѣка, у птицы). Який дудок, такий чубок. Де не взявся сизокрилий голубок, як ухопить горобчика за чубок.
2) Верхъ (въ насыпанной мѣрѣ); прибавка. Насипле повну чвертку, а зверху згорне чубок; то те, що згорнув, лишаєся на землі, а те, що в чвертці, то єго. Кілько літ має ваша панна? — Сорок ще й з чубком.
3) Чубок. Стебелекъ растенія? Взяла вона чубок бервінку.
