Вийматися, -маюся, -єшся, сов. в. вийнятися, и винятися, -ймуся, -мешся, гл. 1) Выниматься, вынуться; обнажаться. Копирсаю, копирсаю, — ніяк не виймається скабка з пальця. 2) Находиться, найтися, оказаться, случиться. Тільки одна птиця винялась, що добила усіх звірів. Такі пішли дощі, що й дня не винялось погожого. 3) Всходить, взойти (о солнцѣ). Було, скоро сонечко вийметься, лікарь і котить у-двуконь.
Нехар, -ра и нехара, -ри, м.
1) Пачкунъ.
2) Волкъ; крупный звѣрь.
Обіручки нар. = обіруч.
Овсяний, -а́, -е́ = вівсяний. Нажала травиці з овсяний стіжок.
Прадід, -да, м. Прадѣдъ. Славних прадідів великих правнуки погані.
Просивий, -а, -е. Сѣдоватый, съ просѣдью. Ум. просивенький. Ой налетіло дві, три зазуленьки, всі три простенькі.
Роздявити Cм. роздявляти.
Світитися, -чу́ся, -тишся, гл.
1) Свѣтиться, издавать свѣтъ. Він світиться, як сонце.
2) Просвѣчиваться. Сорочка так виносилась, що аж світиться. ре́бра світяться. Очень худъ.
3) безл. Быть свѣту, быть освѣщеннымъ, свѣтиться, горѣть. Приходить він до теї горальні, аж там світиться. І досі ще в їх світиться, — все не лягають.
Свячення, -ня, с. Освященіе.
Січовик, -ка, м. Житель Сѣчи, запорожець.
