Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зуховатий

Зуховатий, -а, -е. Молодецкій, хватскій. Над річкою стоїть хата, там дівчина зуховата. Мл. л. сб. 324. Гуляй, доню, ізводь хлопців, но вибірай все молодців; чи убогий чи багатий, аби був зуховатий. Чуб. V. 685.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 189.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗУХОВАТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗУХОВАТИЙ"
Апостолува́ння, -ня, с. Апостольство, пребываніе апостоломъ. Коли иншим я не апостол, то все ж вам: ви бо печать апостолування мого в Господі. І посл. св. ап. Павла до Коринѳ. IX. 2.
Відселятися, -ляюся, -єшся, сов. в. відселитися, -люся, -лишся, гл. Выходить, выйти на самостоятельное жилище и хозяйство (о сыновьяхъ). Час синам одселятися на свої оселі. Рк. Левиц.
Жа́льнощі, -щей и -щів, ж. мн. = жалощі. Желех.
Кулачити, -чу, -чиш, гл. Бить кулаками. Нікого перше він не бачив; а послі, як прозріє, кулачив рутулян і других врагів. Котл. Ен. VI. 40.
Легіон, -ну, м. Легіонъ, отрядъ войска. В британських гальських легіонах не муштрувались. Шевч. 606.
Осіяти, -я́ю, -єш, гл. Осіять. Як увійшла в хату, так і осіяла. Рудч. Ск. II. 48.
Поодщ.. Cм. повідщ..
Похворатися, -раємося, -єтеся, гл. Заболѣть (о многихъ). Усі у нас похворалися. Зміев. у.  
Сінечки, -чок, мн. ум. отъ сіни.
Уведення, -ня, с. Праздн. Введенія во Храмъ 21 ноября.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗУХОВАТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.