Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зцілити

Зцілити, -ся. Cм. зціляти, -ся.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 189.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗЦІЛИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗЦІЛИТИ"
Буков(ви,, ж.?) Буковый жолудь. Вх. Уг. 228.
Вірутний, -а, -е. Дѣйствительный, подлинный, настоящій.
Жовнірува́ти, -ру́ю, -єш, гл. Служить солдатомъ.
Згля́ді́ти, -джу, -диш, гл. Увидѣть. Закричали, задрожали, як Христа згляділи. КС. 1882. IV. 170. — о́ком. Охватить взглядомъ.
Зуспитися, -плюся, -пишся, гл. Встрѣтиться. Зміев. у.
Кімса, -си, ж. 1) Кусокъ, комъ, напр., земли. Ном. № 10466. 2) Кусокъ хлѣба. Пастух за ворота, кімса в його коло рота. Ном. № 10466.
Неприпинний, -а, -е. 1) Неудержимый, неукротимый. 2) Безпрепятственный.
Озде нар. = ось-де. Камен. у. Ум. озденька.
Роздобрухатися, -хаюся, -єшся, гл. Раздобриться. Рад був о. Гервасій, що пан так роздобрухавсь. Св. Л. 21.
Таліг, -га?, м. Телѣга? Гол. III. 247.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗЦІЛИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.