Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зухвалий

Зухвалий, -а, -е. Дерзкій.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 189.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗУХВАЛИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗУХВАЛИЙ"
Бузлук, -ка, м. Родъ подковы, подвязываемой на подошву, чтобы не скользить на льду. Поп. 95.
Вуголов, -ва, м. 1) Кожаная связь, которой въ цѣпѣ било прикрѣплено къ цѣповищу; части, охватывающія концы била и цѣповища, называются вилиці, а кольцо ихъ соединяющее ремінник. Шух. I. 166. 2) Часть уздечки, находящаяся на головѣ. Шух. I. 79.
За́ступень, -пня, м. Древко, ручка къ заступу. Камен. у.
Заховання, -ня, с. Сохраненіе. Левиц. І.
Купатень, -тню, м. Раст. Prunella vulgaris. Вх. Пч. І. 12.
Ло́пкати, -каю, -єш (крильми), гл. Хлопать (крыльями). Желех. Каня лопкає крилами, як летить. Вх. Зн. 33.
Нави́слий, -а, -е. Нависшій. Під навислими скелями стояли мраморяні статуї. Левиц. І. 221.
Нявкнути, -кну, -неш, гл. Мяукнуть.
Чирус, -са, м. Мелкая порода скумбріи. Херс. г.
Чоловічий, -а, -е. 1) Человѣческій, человѣчій. Ном. заг. № 482. Хиба твій вік такий, як чоловічий. К. Іов. 22. 2) Мужской, мужескій, принадлежащій, свойственный женатому мужчинѣ. Ой нате вам, парубочки, парубоцтво моє, а я вже пійду в чоловічу раду. Мет. 230. Чоловічі голови без шапок чорніли, наче недавно пооране поле. Левиц. І. 14. Це молитва чоловіча, бо її читають, як поміра чоловік, а як жінка, то читається в їх друга. Драг. 37.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗУХВАЛИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.