Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зціляти

Зціляти, -ля́ю, -єш, сов. в. зціли́ти, -лю́, -лиш, гл. 1) Дѣлать, сдѣлать цѣлымъ, соединить въ одно цѣлое. Черк. у. Н. Вол. у. Ти розбила, а я зцілю. 2) Исцѣлять, исцѣлить. Мали силу зціляти недуги. Єв. Мр. III. 15.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 189.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗЦІЛЯТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗЦІЛЯТИ"
Вапорт, -та, м. Испареніе. Як взяла я мертву за голову, то як пішов вапорт на мене, то я насилу донесла до домовини. Кіев. г.
Допо́рати 2, -раю, -єш, гл. Докончить прибирать. Тут усе недопоране, завтра святки, а вона хурк! пішла до матері — от і добре! Канев. у.
Драгле́нький, -а, -е., Ум. отъ драглий.
Запльо́вувати, -вую, -єш, сов. в. заплюва́ти, -люю́, є́ш, гл. Заплевывать, заплевать.
Напро́чуд нар. На удивленіе. Сон дивен, барзо дивен напрочуд. Макс.
Натина, -ни, ж. 1) Раст.: дикая лебеда, Chenopodium album. Шух. І. 21. 2) Кушанье изъ лебеды. Kolb. І. 54.
Окроме нар. 1) Отдѣльно. Вони сидять за столиком окроме. Грин. III. 536. Не буду з ним іти, буду собі окроме держатись. Кв. II. 300. 2) = крім. Ніде не вроде льон гарно, окроме на цілинній чорноземлі. Волч. у.
Посовітувати, -тую, -єш, гл. = порадити. Йому посовітували одну гарну дівку, щоб він її брав. Рудч. Ск. І. 148.
Уорюватися, -рююся, -єшся, сов. в. уоратися, -рюся, -решся, гл.у чужу землю. Запахивать, запахать чужую землю, пахая, прихватить чужой земли.
Усмоктати, -ся. Cм. усмоктувати, -ся.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗЦІЛЯТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.