Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

прижити

Прижити, -живу, -веш, гл. Прижить (дитя). Жила, жила удівонька та на край села, та прижила та удівонька сина сокола. Чуб. V. 976.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 415.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИЖИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИЖИТИ"
Бахурка, -ки, ж. Развратница.
Віршовий, -а, -е. Стихотворный. О. 1862. ІІІ. 52.
Гетьманша, -ші, ж. Жена гетмана. Шевч. 144. К. ЧР. 131.
Заснози́ти, -жу́, -зиш, гл. 1) Затянуть перекладины въ ульѣ. 2) Вставить въ ярмо снози.
Зачеса́ти, -ся. Cм. зачісувати, -ся.
Куцо нар. Коротко. Тепер от повелось: куцо ходять. Ном. № 11140.
Листо́к, -тка, м. Ум. отъ лист.
Мочарува́тий, -а, -е. О почвѣ: болотистый, мокрый. Мочарувате поле. Камен. у.
Помаслувати, -лую, -єш, гл. II особоровать.
Попереинакшувати, -шую, -єш, гл. Сдѣлать иначе, измѣнить (во множествѣ).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРИЖИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.