Гагакати, -каю, -єш, гл. Вскрикивать, громко говорить. Піп у церкві гагакав, гагакав, аж піт його проняв.
Дити́нка, -ки, ж. Ум. отъ дитина.
Желіпа́ло, -ла, м. 1) Медленно ядущій. 2) Крикунъ.
Здви́жжя, -жя, с. = здвижовина.
Курлу! меж., выражающее крикъ журавля. Коли це один журавель: курлу!
Лижка́рь, -ря́, м. Ложечникъ, мастеръ, дѣлающій ложки. Лижкарі виробляють звичайні лижки з ... дерева.
Недоречний, -а, -е. Некстати сказанный или сдѣланный, неумѣстный, излишній.
Полонити, -ню́, -ниш, гл.
1) Плѣнить.
2) Дѣлать проруби во льду.
Суч, -чі, ж.
1) Сученыя нитки — для сѣти, рукавиць. Та тут, оно треба сучі, — тут виплетуть вам волочок за шість злотих добрий.
2) Дратва.
Штурм, -му, м. 1) Штурмъ, приступъ. Одинадцять штурмів козаки відбили. 2) Штормъ, буря на морѣ. Пів-копи грошей в руки суну, аби на морі штурм утих.
