Відпочиння, -ня, с. Отдохновеніе. По три поклони покладали, відпочиння мали. (Изъ фальсифиц. думы).
Ворогувати, -гую, -єш, гл. Враждовать. Баба, що ворогує на ню. Вони на тебе ворогують, я буду ворог їм заклятий.
Лопота́ти, -чу́, -чеш и лопоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. 1) Шелестѣть (бумагой, лощеной матеріей). 2) Стучать или топать, бѣжа. Щось лопотить, чи не отаман? Тільки що дасть Бог ранок, то всі до його аж лопотять. 2) Хлопать. Крилоньками (голуби) лопотали. Лопотить у домні. 3) Болтать безъ умолку.
Обкакатися, -каюся, -єшся, гл. Дѣтск. Омараться, опачкаться испражненіями.
Прикушувати, -шую, -єш, сов. в. прикуси́ти, -шу́, -сиш, гл. Прикусывать, прикусить. Прикуси язичок. Не можна показувати пальцем на місяць, бо палець усхне, а коли вже покажеш, то прикуси палець.
Угудина, -ни, ж. = огудина.
Хлюпій, -пія, м. Часто разливающій, расплескивающій воду. Хлюпала б тебе лиха година! Усе б тіки умивавсь та розхлюпував воду. От злидень, от хлюпій!
Хобот, -та, м.
1) Рыболовный снарядъ, плетеный изъ лозы.
2) Хохолъ, хохолокъ. Ум. хобо́тик. Джаворонок мат на голові хоботик.
Чимбрас, -су, м. Раст. Chrysanthemum Segetum.
Чхнути, чхну, чхнеш, гл. Одн. в. отъ чхати. Чихнуть. Закашляв, чхнув і стрепенувся.
