Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

призвичаїти

Призвичаїти, -ся. Cм. призвичаювати, -ся.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 415.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИЗВИЧАЇТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИЗВИЧАЇТИ"
Бараняр, -ра, м. 1) Торговецъ баранами. Желех. 2) Воръ, крадущій барановъ. Желех.
Бридко нар. 1) Мерзко, гадко. Ном. № 2014. 2) Безобразно.
Гайник, -ка, м. Лѣсникъ. Вх. Зн. 9.
Дуга́н, -ну, м. Сортъ табаку. Желех. Вх. Лем. 428.
Замо́рський, -а, -е. Заморскій. Заморського зілля забажала. Мет. 104.
Змізкувати, -ку́ю, -єш, гл. Выдумать, измыслить.
Недорослий, -а, -е. Недорослый. Нічим обуть панят недорослих. Шевч. 219.
Підсвинок, -нка, м. Болѣе взрослый поросенокъ. Вас. 198.
Потурнутися, -ну́ся, -не́шся, гл. Погнаться. А він як потурнеться за мною! я навтіки. Павлогр. у. ( Залюбовск.).
Удака, -ки, ж. Удача. Аф. 312. Удака під Кумейками. Стор. МПр. 68. на вдаку. Наврядъ, едва-ли.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРИЗВИЧАЇТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.