Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

призводити

Призводити, -джу, -диш, сов. в. призвести́, -веду́, -де́ш, гл. Устраивать, устроить такъ, что бы желаемое сдѣлалось, доводить, довесть кого понужденіями, подстрекательствами и пр. до того, чтобы онъ совершилъ извѣстное дѣяніе. Не сам же я жінку брав: батько мене неволив, а матір призвела, щоб нас парочка була. Чуб. V. 681. Він сам такого не зробив, — се його той призвів. Харьк. На добрий ум призводили, — ти не возлюбив. КС. 1883. II, 471.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 416.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИЗВОДИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИЗВОДИТИ"
Гитала, -ли, ж. Родъ гречневыхъ крупъ. Вх. Зн. 10.
Гм! меж. Гмъ. Дивлюсь, аж стоїть краля така, що тільки гм! та й годі. К. ЧР. 124.
Друхні́ти, -ні́ю, -єш, гл. = трухніти. Вх. Зн. 16.
Жбир, -ру, м. Скала, гора, возвышенность. Вх. Лем. 413. Cм. жбирь.
Камбраття, -тя, с. соб. Товарищи. Ні Антосьо, ні його камбраття й не думали чванитися родом. Св. Л. 169.
Окона, -ни, ж. Икона. Драг. 177. Коли окона впаде... з стіни, чекай мерця в хаті. Грин. І. 255.
Римарство, -ва, с. Шорное ремесло, шорничество. О. 1861. І. 311. Cм. лимарство.
Розгуркатися, -каюся, -єшся, гл. Разгремѣться.
Складня, -ні, ж. = кладня. Гол. II. 518.
Уситити, -чу, -тиш, гл.меду. Сдѣлать, сварить меду. Для свого синка меду вситила. Гол. Я сусідам угоджу, конав меду усичу. Гол. І. 296.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРИЗВОДИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.