Верхів'Я, -в'я, с.
1) Вершина; верхушка дерева. Бог узяв.... рукою того дуба за верхів'я,
2) Волоса на головѣ, хохолъ. Мужик попав коваля за верхів'я і давай йому метелиці давати.
Засла́бти, -бну, -неш, гл. = заслабі́ти. Як заслаб, то спокійно дожидав смерти. Заслаб чумак, заслаб молоденький.
Краголь, гля, м.
1) Родъ кегля. Cм. краколь и скраголь.
2) Родъ скалки для катанья? (Хуста) качала в краглю на столі.
Кругойдучий, -а, -е. Поворачивающійся въ видѣ круга. Над глибоким кругойдучим яром стоїть у руїнах, колись-то пишний замок.
Мени́нник, -ка, м. 1) Именинникъ. 2) День ангела. Прийшов менинник багатого; він наззивав повну хату гостей.
Правдолюбець, -бця, м. Поборник, истины.
Самотека, -ки, ж. Безымянная рѣчка. Зробила той кут якась річка самотека, павши у річку Остер, у лузі. Cм. еще русскій переводъ «Черн. Рады».
Тарагунитися, -нюся, -нишся, гл. Двигаться всею массой.
Терпибіда, -ди, ж. Раст. Ranunculus acris.
Худобство, -ва, с. Бѣдность, убожество.
