Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

призводити

Призводити, -джу, -диш, сов. в. призвести́, -веду́, -де́ш, гл. Устраивать, устроить такъ, что бы желаемое сдѣлалось, доводить, довесть кого понужденіями, подстрекательствами и пр. до того, чтобы онъ совершилъ извѣстное дѣяніе. Не сам же я жінку брав: батько мене неволив, а матір призвела, щоб нас парочка була. Чуб. V. 681. Він сам такого не зробив, — се його той призвів. Харьк. На добрий ум призводили, — ти не возлюбив. КС. 1883. II, 471.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 416.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИЗВОДИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИЗВОДИТИ"
Бандурша, -ші, ж. Содержательница публичнаго дома.
Восьмий, -а, -е. Восьмой. Сім миль мосту, а на восьмій стоїть явор на ввесь світ славен. Ном., стр. 291, № 14.
Дрозд, -да́, м. пт. Дроздъ, Turdus vulgaris.
За́ступень, -пня, м. Древко, ручка къ заступу. Камен. у.
Колядин, -на?, м.? Встрѣчено только въ началѣ шуточной колядки. Коляд, коляд, колядин, а я в батька один. Грин. III. 36.
Падалюк, -ка, м. = падалець. Вх. Пч. II. 16.
Пакоси, -сів, м. мн. ? Стара за білі пакоси вхопилась. К. МБ. III. 260.
Розштовхувати, -хую, -єш, сов. в. розштовха́ти, -ха́ю, -єш, гл. Расталкивать, растолкать.
Роспутний, -а, -е. = роспустний. Роспутне життя в молодості приносить хоробу на старії кості. Ном. № 8786.
Троєнка, -ки, ж. Раст. Мухоморъ, Agaricus, muscarius L. Вх. Зн. 71.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРИЗВОДИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.