Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

призводити

Призводити, -джу, -диш, сов. в. призвести́, -веду́, -де́ш, гл. Устраивать, устроить такъ, что бы желаемое сдѣлалось, доводить, довесть кого понужденіями, подстрекательствами и пр. до того, чтобы онъ совершилъ извѣстное дѣяніе. Не сам же я жінку брав: батько мене неволив, а матір призвела, щоб нас парочка була. Чуб. V. 681. Він сам такого не зробив, — се його той призвів. Харьк. На добрий ум призводили, — ти не возлюбив. КС. 1883. II, 471.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 416.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИЗВОДИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИЗВОДИТИ"
Грива́стий, -а, -е = Гриватий. Два бахмати, гривасті ступаки шли під ними. К. МБ. XI. 143.
Зручність, -ности, ж. Ловкость. Левиц. Пов. 237.
Копно нар. Много. Як густо, то й копко. Ном. № 1367.
Мерзе́нство, -ва, с. Пакость, мерзость. А мерзенства скільки! Н. Вол. у.
Обідрати, -ся. Cм. обдирати, -ся.
Перстінок, -нка́, м. Ум. отъ перстінь.
Понагулювати, -люю, -єш, гл. То-же, что и нагуля́ти, но во множествѣ.
Потвар, -ра, м. = потвора. К. МБ. X. 12. Тепер кругом я потвар сплямувала. К. ХП. 93.
Примітатися, -та́юся, -єшся, сов. в. приместися, метуся, -те́шся, гл. 1) Быть приметаемымъ, приметеннымъ. Тут приместись би їм хоть сміттячком до брами. К. Дз. 157. 2) Быть наметеннымъ.
Чесність, -ности, ж. Честность. Багатство лихо возьме, а чесність із нами. Грин. III. 284.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРИЗВОДИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.