Відстоювати, -стоюю, -єш, сов. в. відстояти, -стою, -їш, гл. 1) Простаивать, простоять. Побравсь до церкви, одстояв службу. 2) відстояти ноги. Отъ долгаго стоянія получить отекъ ногъ. Сідайте, бо ноги відстоїте. 3) Отстаивать, отстоять, защищать, защитить. Я оце вас усе одстоював.
Гвавт, -ту, м. = гвалт.
Дерга́р, -ра́, м. Канатчикъ, занимающійся плетеніемъ канатовъ, шлей изъ пеньки. Дергарі купля' прядіво на мотузи.
Набли́зити, -ся. Cм. Наближа́ти, наближа́тися.
Напастува́ння, -ня, с. Нападеніе, прицѣпка, придирка.
Оскома, -ми, ж. Оскомина. Кислиці поїла й оскома напала. Адам ззів кисличку, а у нас оскома на зубах. А на ваші очі оскома.
Попритулювати, -люю, -єш, попритулюватися, -люємося, -єтеся, гл. = попритуляти, -ся. (Хати) позлазили вниз, поховались між купами каміння, попритулювались до провалин.
Сажа, -жі, ж. Сажа. А я свої (брови) в сажу вмажу — твої переважу. Ум. сажка.
Соцькувати, -ку́ю, -єш, гл. Быть сотскимъ. Мій син соцькував.
Тискавка, -ки, ж. = лускач.
