Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

варжіль

Варжіль, -желя, м. Деревянный цилиндръ или треугольникъ въ отверстіи нижняго мельничнаго жернова, — сквозь него проходить желѣзное веретено. Козелецьк. у. Cм. важель.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 126.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАРЖІЛЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАРЖІЛЬ"
Гайняний, -а, -е. Грязный, скверный. Громада, громада! гайняна їх рада! Ном. № 14068.
Карабинер, -ра, м. Карабинеръ.  
Купінка, -ки, ж. = купка. Желех. Купінки — малі копиці сіна. Вх. Зн. 30.
Ли́лик, -ка, м. Летучая мышь. Камен. у.
Млинськи́й, -а́, -е́ Мельничный. Гол.
Мудрі́ти, -рі́ю, -єш, гл. Умнѣть.
На́довго нар. Надолго. Хиба надовго старий жениться: або сам умре, або жінка покине. ЗОЮР. І. 148.
Обельцяний, -а, -е. Сдѣланный изъ обельців. Обельцяне колесо. Сумск. у.
Полікарювати, -рюю, -єш, гл. Пробыть врачемъ нѣкоторое время.
Понатомлювати, -люю, -єш, гл. Утомить (многихъ).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВАРЖІЛЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.