Близці, -ців, м. мн. То же, что и близнята, дѣти-двойни; также два горшка вмѣстѣ. (Cм. близня 3).
Гарнійшати, -шаю, -єш, гл. = гарнішати.
Закла́цати, -цаю, -єш, гл. Застучать зубами.
Коцур, -ра, м. Котъ. кіт коцури во́зить. Котъ мурлычетъ.
Люле́шний, -а, -е. 1) Трубочный. 2) Любящій курить изъ люльки.
Одномасний, -а, -е. Одноцвѣтный, одной масти. Одномасна земля.
Прощава, -ви, ж. Чернь, простой народъ.
Трунвовий, -а, -е. Гробовой.
Утирати, -раю, -єш, сов. в. утерти, утру, -реш, гл. 1) Утирать, утереть, обтереть (лицо и его части). Утри мої смажні уста, а сахарні і сам утру. Не втирайте ж мої сльози, нехай собі ллються. утерти но́са. а) Вытереть носъ. б) Проучить, задать хорошенько, срѣзать. 2) — пря́жу = відмащувати, відмастити. 3) Только сов. в. Истолочь, смолоть извѣстное количество (сахару, соли, зеренъ). Втри сім'я. утерти маку. Кромѣ прямого значенія: задавать, задать трепку. Тепер уже не втре мені, як вчора, маку. 4) Сбивать, сбить. І Риму гордого втирає рога. 5) Только сов. в. Выпить. Не здужав голови звести, поки не випив півквартівки з імбером пінної горілки і кухля сирівцю не втер.
Шкарубіти, -бію, -єш, гл. Покрываться твердой корой сверху, напр.: о землѣ, о кожѣ на рукахъ: корявѣть.
