Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

варжіль

Варжіль, -желя, м. Деревянный цилиндръ или треугольникъ въ отверстіи нижняго мельничнаго жернова, — сквозь него проходить желѣзное веретено. Козелецьк. у. Cм. важель.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 126.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАРЖІЛЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАРЖІЛЬ"
Задму́хати, -хаю, -єш, гл. Задуть.
Злену́ти, -ну́, -не́ш, гл. = злинути. Там козак приленув, з коня вже зленув. Федьк. І. 67.
Куцю! меж. Призывъ для свиней. Желех.
Первожителець, -льця, м. Первый житель. Ном. № 8507.
Погромадити, -джу, -диш, гл. 1) Погресть. На граблі, погромадь іще ти. 2) Сгресть. Сіно вже погромадили.
Позсовувати, -вую, -єш, гл. Сдвинуть (во множествѣ). Спершу густо, мов їх (хати) одну до другої хто позсовував, щоб було затишніше й тепліше, а далі рідче. Мир. Пов. II. 83.
Покарання, -ня, с. Наказаніе, казнь.
Притихомирити, -рю, -риш, гл. Усмирить.
Смиренниця, -ці, ж. Скромница.
Чайом нар. Притаившись. Там ся за смеречку чайом приховав. Федьк. І. 98.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВАРЖІЛЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.