Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

варівний

Варівний, -а, -е. = варівкий Шух. І. 83. То варівне місце. Фр. Пр. 138.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 127.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАРІВНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАРІВНИЙ"
Вапняр, -ра, м. 1) Приготовляющій известь. Желех. 2) Возящій известь. Липовец. у. Cм. вапельник.
Відо пред. = від. Старший Галич відо Львова. Ном. № 1010.
Догоджа́ти, -джа́ю, -джаєш, сов. в. догоди́ти, -джу́ (-жу́), -ди́ш, гл. Угождать, угодить. Вернулось бурлацтво шляхті догожати. К. Досв. 25; Господь не може людім догодити: то дощу просять, то кажуть — багато вже. Камен. у.
Злотоглавий, -а, -е. Парчевой, глазетный.
Наволочи́тись, -чу́ся, -чишся, гл. Вдоволь побродяжничать.
Пагорок, -рку, м. Пригорокъ. Стоїть панна на пагурку в червонім каптурку. Ном. № 163, стр. 295.
Паннуся, -сі, ж. = паннуня. Гн. І. 195.
Подомірковуватися, -вуємося, -єтеся, гл. Додуматься (о многихъ).
Потерманитися, -нюся, -нишся, гл. Оббиться, обтрепаться. Колеса ся потерманили, треба одмінити колеса. Вх. Лем. 454.
Цьомкання, -ня, с. Пѣніе птицы крапивникъ, Troglodytes parvulus. Щебече соловейко і своїм голосом криє цьомкання кропив'янки. Мир. Пов. II. 120.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВАРІВНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.