Ворожий, -а, -е. Вражескій. Засліпив вороже око.
Затріща́ти, -щу́, -щи́ш, гл. Затрещать. І затріщить намет небесний громом. Нап'явсь, за гілочку смикнув, аж дерево те затріщало.
Згорта́тися, -та́юся, -єшся, сов. в. згорну́тися, -ну́ся, -нешся, гл. 1) Складываться, сложиться, свертываться, свернуться. Як мої ручки згорнуться, то тоді твої роскоші минуться. 2) Сгребаться, сгресться.
Ковтнути Cм. ковтати.
Насва́туватися, -туюся, -єшся, гл. Присватываться. Насватується до мене Петро. Насватувався якийсь київський, та вона... (не схотіла). Пан Кулінський почав на Масю насватуватись.
Окрашати, -ша́ю, -єш, сов. в. окраси́ти, -шу́, -сиш, гл. Украшать, украсить. А чим поле окрашене: чи лугами, чи берегами?
Потолочити, -чу, -чиш, гл. Измять траву, хлѣбъ, постель. Не дав Бог жабі хвоста, а то б усю траву потолочила. Та не стели білої постелі, — потолочать.
Роспуджувати, -джую, -єш, сов. в. роспу́дити, -джу, -диш, гл. Разгонять, разогнать. Роспуджував, мов птаство, татарву. Чи ба! вівці роспудив.
Середина, -ни, ж.
1) Середина, средина.
2) Внутренность. Ум. серединка.
Цинтір, -ру, м. = цвинтарь.
