Багдаль, (-лю?, м.) Сафьянъ изъ козловой кожи.
Бджолове, -вого прил. въ знач. сущ. Подать съ улья (въ прежнее время).
Ґелю́х, -ха́, м. 1) Внутренности, потроха. 2) Брюхо. 3) Брюханъ.
Жа́дність, -ности, ж. Жадность.
Миша́стенький, -а, -е. 1), Ум. отъ мишастий. 2) Малорослый, съ мелкими чертами лица (о человѣкѣ).
Неприємний, -а, -е. Непріятный.
Отак нар. = Оттак. Отак по козацьки: нема хліба, їсти пляцки.
Пинхва, -ви, ж. Грубая шалость: сворачиваютъ бумажную трубку, вкладываютъ туда кусочекъ ваты, зажигаютъ и вдуваютъ этой трубкой дымъ въ носъ спящаго. пинхви дати. Озадачить, сконфузить. Задав пинхви. Не раз і самому писарю давали такої пинхви, що насилу прочхавсь. Cм. тимфа.
Рантух, -ха, м. 1) Головной уборъ замужней женщины въ Галиціи — бѣлый тонкій платокъ, покрывало. Уся в рантухах та в намистах золотих. 2) Родъ тонкой бумажной ткани. 3) Родъ юбки суконной. 4) = лантух. Ум. рантушо́к.
Чатівник и чатовник, -ка́, м. Караульщикъ, часовой. Чатовники кресові запорозькі.