Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

варнак

Варнак, -ка, м. Бѣглый каторжникъ (въ Сибири). Не на Вкраїні, а далеко аж за Уралом, за Елеком старий недобиток-варнак мені росказував оттак. Шевч. 585.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 127.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАРНАК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАРНАК"
Бом! меж., выражающее ударъ колокола. Бом, бом, бом!... на службу божу дзвонять. Грин. II. 112.
Відговітися, -віюся, -єшся, гл. Отговѣться. Нехай попереду піде та відговіється. Ном. № 5474.
Да́котрий, -а, -е. Кто нибудь. Вх. Лем. 408.
Да́ток, -тку, м. 1) Даяніе. Придаток не стоїть за даток. Ном. № 10590. 2) Подаяніе. Даток убогому вчинити.
Засва́тати, -таю, -єш, гл. Посватать. Того ж дня, як Катря їм згордувала, засватав другу дівчину. МВ. ІІ. 132. А кого за тебе засватаєм? Грин. І. 205. Прийшов Євхимка, заплакав: «хтось мою Марійку засватав». Чуб. III. 207.
Згля́дуватися, -дуюся, -єшся, гл. = зглядатися. Ізглядуємосъ, а сміх нас так і бере. МВ. (О. 1862. III. 35).
Клечання, -ня, с. Срубленныя небольшія деревья и древесныя вѣтви съ листьями въ домахъ и на дворахъ на Троицу. Чуб. III. 185.
Лабзюк, -ка, м. Попрошайка-мужчина.
Порюмсати, -саю, -єш, гл. = порюмати.
Скісний 2, -а, -е. Наклонный. Шух. І. 154.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВАРНАК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.