Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вартарка

Вартарка, -ки и вартарня, -ні, ж. Сторожка, будка для сторожа или часового. Желех. Вх. Зн. 5.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 127.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАРТАРКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАРТАРКА"
Банджюр, -ра, м. = бакай 1. Вх. Уг. 226. См. Баюра.
Бойкий, -а, -е. Хорошій. Чуб. VII. 574. Славяносерб. у. Їж кашку, — вона бойка. Зміев. у. Бойка дівчина. Зміев. у.
Курай, -раю́, м. Раст. Salsola koli. ЗЮЗО. І. 134.
На́волока, -ки, ж. = волока. Гол. Од. 75.
Нари́патися, -паюся, -єшся, гл. 1) Много разъ отворить и затворить дверь, часто уходить и снова входить, отворяя и затворяя дверь. І коли ти вже нарипаєшся? То з хати, то в хату! 2) Навязаться, привязаться. Чоловік кабана смалив, циган і нарипався: дай та й дай йому м'яса. Ном. № 938.
Постільга, -ги, м. пт. Falco tinunculus, пустельга. Вх. Пч. II. 10. Чого кібець-постільга у лози ховається? Морд. К. 22.
Потеліпатися, -паюся, -єшся, гл. = потелепатися. Пан махнув рукою, покрутив головою і потеліпавсь далі. О. 1862. IX. 71.
Ружа, -жі, ж. = рожа. Чия роля не йорана, на ній ружа не зривана. Гол. І. 207.
Стариґай, ґая, м. = стариган. Конст. у.
Файфа, -фи, ж. Родъ снаряда для мотанія нитокъ. Вх. Уг. 249.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВАРТАРКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.