Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

варкось

Варкось нар. = варко 2. Вх. Зн. 5.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 127.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАРКОСЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАРКОСЬ"
Дьо́готь, -гтю, м. = діготь. Тхне смолою та дьогтем. Левиц. І.
Зателе́панка, -ки, ж. Неряха. Желех.
Красуля, -лі, ж. Насѣк. Calomosa sycorhanta. Вх. Пч. І. 5.
Курдупель, -пля, м. Карликъ. Желех.
Парадниця, -ці, ж. Франтиха. Вх. Лем. 447. Не бери парадницю, най ся постаріє. Гол. IV. 517.
Понаїздити, -димо, -дите, гл. Наѣхать (о многихъ), съѣхаться. Понаїздили до князя гості. Стор. МПр. 68.
Поростікатися, -каємося, -єтеся, гл. То-же, что и ростекти́ся, но во множествѣ. Як почала та дубинка гостей чистити! шо побила, шо поростікались. Мнж. 71.
Ріняк, -ка, м. = рінь. Желех.
Стрілецький, -а, -е. Охотничій. Крест стрілецький. Федьк. І. 19.
Трейтяк, -ка, м. = третяк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВАРКОСЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.