Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

варкось

Варкось нар. = варко 2. Вх. Зн. 5.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 127.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАРКОСЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАРКОСЬ"
Бондарювати, -рю́ю, -єш, гл. Заниматься бочарствомъ.
Дуплува́тий, -а, -е. = дуплавий. Великий дуб, та дупловатий. Ном. № 5409. Був він (дуб) дуже товстий, дуплуватий. Стор. МПр. 105.
Живжикува́ти, -ку́ю, -єш, гл. = жевжикувати.
Затя́тий, -а, -е. Упрямый, упорный, неуступчивый. Н. Вол. у. Коли він такий затятий, то й я буду затятий. Камен. у.
Знетушити, -шу, -шиш, гл. Испортить. Знетушив мій сіряк чисто. Миргор. у. Слов. Д. Эварн.
Плямина, -ни, ж. Пятно.
Постоянний, -а, -е. = постояльний. Заїхали на постоянный двір. Драг. 174.
Припин, -ну, м. 1) Остановка, задержка. 2) припин дати кому. Усмирить. Черк. у.
Розбрат, -ту, м. 1) Разрывъ дружественныхъ отношеній, вражда. К. Кр. 38. Жили добре, а пішло у їх на розбрат.
Тіпачка, -ки, ж. Трепка. Дамо тобі доброї тіпачки. Полт. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВАРКОСЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.