Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

варкось

Варкось нар. = варко 2. Вх. Зн. 5.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 127.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАРКОСЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАРКОСЬ"
За́рно нар. Завидно. Чи вже йому зарно стам на той стіжок? Рудч. Ск. II. 209.
Заскреготі́ти, -чу́, -ти́ш, гл. Заскрежетать. Назирає грішний правих і зубами заскрегоче. К. Псал. 87. Сорока заскреготить. Шух. І. 89. Скрикнув він, заскреготівши зубами. Стор. МПр. 99.
Збу́ток, -тку, м. 1) = збут. О. 1862 IX. 72. 2) Исполненіе.
Зноситися 2, -шуся, -сишся, гл. Износиться. Зносилася свити. І краса була — не знать коли зносилася. Мир. Пов. І. 117.
Лі́тера, -ри, ж. Буква. Левиц. І. 243.
Облесно нар. = облесливо.
Повідривати, -ва́ю, -єш, гл. Оторвать (во множествѣ). Повідривала усіх. Чуб. III, 105.
Поперековий, -а, -е. Поясничный. Конст. у. поперекові кістки. Поясничные позвонки. Конст. у.
Порозчісуватися, -суємося, -єтеся, гл. Расчесаться (о многихъ). Дівчата порозчісувалися, позапліталися. Кіевск. у.
Потомство, -ва, с. Потомство. Гн. II. 129. Ти рятував народ свій вірний, потомство Якова благого. К. Псал. 175.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВАРКОСЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.