Відлигти, -ну, -неш, гл. 1) Потеплѣть, отсырѣть. Оце після дощу земля відлигла. 2) — на серці. Легче сдѣляться на душѣ. Нехай трохи одлигне на серці.
Заку́рювати, -рюю, -єш, сов. в. закури́ти, -рю́, -риш, гл. 1) Задымливать, задымить. Затопила, закурила сирими дровами. 2) Закуривать, закурить. Люльки з пожару закурили. 3) Заканчивать, закоптить. 4) Запыливать, запылить что. 5) Только сов. в. Быстро побѣжать, быстро поѣхать. Закурив з Кам'янця вже парафіяльним попом. 6) Начинать, начать курить водку, закурить. Отсюда закури́ти — запить, загулять. Продав усю худобу, та як закурив!
Кам'яний, -а, -е. = каменний. Жінка і кам'яну гору пересіче. Стояло ж там шість кам'яних водників. І жив він... у кам'яній горі. Десь у тебе, мати, кам'янеє сердечко.
Наоста́нку, наоста́нці, нар. Наконецъ; въ концѣ. Може б ще я здужав наостанку віку вам заграти, голосно заспівати.
Натиснутися, -нуся, -нешся, гл. Натѣсниться, натолпиться.
Обіграти Cм. обгравати.
Обхлюпнути, -ся. Cм. обхлюпувати, -ся.
Орандарка, -ки, ж. Содержательница кабака. Ой дай, орандарко, да горілочки кварту.
Підмальовувати, -вую, -єш, сов. в. підмалювати, -люю, -єш, гл. Подкрашивать, подкрасить. Достав палітру з красками і пензель, підмалював, як там швець надряпав.
Харлань, -ня, м. = харлай 1.
