Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

варійник

Варійник, -ка, м. = варінник. Вх. Зн. 5.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 127.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАРІЙНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАРІЙНИК"
Глузування, -ня, с. Издѣвательство, насмѣшка. На обличчі в мене сором од докору, глузування. К. Псал. 106.
Гуж, -жа́, м. 1) Гужъ. Ремень для прикрѣпленія оглобли къ хомуту. Вас. 159. Коли взявся за гуж, не кажи, що не дуж. Ном. № 11015. Приста́ти з коро́ткими гужа́ми. Требовать настойчиво. Ном. № 3439.
Дово́дливий, -а, -е. Доказательный, убѣдительный.
Критикувати, -ку́ю, -єш, гл. Критиковать. Надрукованого і критикованого нічого не читав. Шевч. Передм. до Гайдам.
Кружґанок, -нку, м. Галлерея. Освітились залі, кружґанки і кімнати княжеського замку. Стор. МПр. 74. З обох сторон будівлі прибудував ще по крилу покоїв і з'єднав їх кружґанками. Стор. МПр. 65.
Пальчик, -ка, м. 1) Ув. отъ палець. 2) мн. Въ орнаментѣ при раскрашиваніи посуды или печей: три короткія линіи рядомъ. Вас. 184. Kolb. І. 156. 3) мн. Раст. Geranium sylvaticum. Вх. Пч. І. 10.
Поперегонити, -ню, -ниш, гл. То-же, что и перегнати, но во множествѣ. Поперегонили воли через річку.
Пужак, -ка, м. = пужално. Вх. Зн. 57.
Репет, -ту, м. Крикъ, вопль. Як зачули про се панські люде, пішов репет по всьому селу. О. 1862. V. 119. Як баби поскубуться — отто вже репету. Полт. г.  
Розварня, -ні, ж. Лѣнивая женщина. Вх. Лем. 461.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВАРІЙНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.