Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

варійник

Варійник, -ка, м. = варінник. Вх. Зн. 5.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 127.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАРІЙНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАРІЙНИК"
Бджоляний. Cм. бджолиний.
Ґарґа́чки, -чок, ж. мн. Крыжовникъ. Вх. Лем. 407. Cм. Аґрус.
Жи́гавка м жи́галка, -ки, ж. Крапива, Urtica dioica, — urens. ЗЮЗО. І. 140. Вх. Пч. I. 13. Жигалков напарена. Гол. IV. 530.
Задві́рок, -рку, м. Дворъ позади дома. Схопилась, вискочила на задвірок. Г. Барв. 237.
Зрікатися, -каюся, -єшся, гл. = зрекатися.
Підчорнити Cм. підчернювати.
Свекрушина, -ни, ж. = свекруха. Прибірайся, свекрушино, прибірайся, молодої невісточки сподівайся. Мил. 138.
Соняшничина, -ни, ж. Стебель подсолнечника. Г. Барв. 224. Ум. соняшничинка.
Тягуля, -лі, ж. Родъ рыболовной сѣти. Браун. 13.
Умовлений, -а, -е. Условленный. Се був умовлений знак. К. МБ. II. 128.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВАРІЙНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.