Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

варівко

Варівко нар. 1) Опасно. 2) Жутко; неловко. Варівко на Гавриїла орати. Сквир. у. Нам аж варівко слухати, що мати одного сина гане, а другого хвале. Волч. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 127.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАРІВКО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАРІВКО"
Вибродити, -джу, -диш, гл. Исходить, бродя. Все море вибродив. ЗОЮР. ІІ. 69.
Гурмано́м, нар. Кучей, толпой. Желех.
Єнера́льство, -ва, с. Генеральство. Желех.
ЗсохтиCм. зсихати.
Крівавити, -влю́, -ви́ш, гл. Окровавлять.
Нашрітка, -ки, ж. Снарядъ для дѣланія дроби.
Новити, -влю́, -ви́ш, гл. Обновлять, заново отдѣлывать.
Отруби, -бів, мн.пилині. Опилки. Вх. Зн. 45.
Попрясти, -ду́, -де́ш, гл. Спрясть. На тобі круг прядіва: щоб ти його пом'яла, потіпала і в мички помикала і щоб попряла. Рудч. Ск. II. 44.
Убувати, -ва́ю, -єш, сов. в. убу́ти, -бу́ю, -єш, гл. 1) Обувать, обуть, надѣвать, вадѣть обувь. Чоботи помию — не вбує: ой вона багато гордує. Мет. 264. В постоли вбути. Ном. № 3093. 2) сов. в. убути, буду, деш. Убывать, убыть. Вода не вбула. Я хочу.... щоб цілий рік (гроші) не убували. Рудч. Ск. І. 65.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВАРІВКО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.