Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

перековувати

Перековувати, -вую, -єш, сов. в. перекувати, -кую́, -єш, гл. 1) Перековывать, перековать, наново сковать. 2) Наново подковывать, подковать. Пане, треба коні перековувати, бо не доїдем до міста, падають. Грин. II. 231. 3) Только сов. в. О кукушкѣ: прекратить кукованье. 4) Передавать, передать, пересказать кукованьемъ кукушки. Ой ти, моя родинонько, не цурайся мене, хоч сивою зозулькою перекуй до мене. Мет. 463.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 121.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПЕРЕКОВУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПЕРЕКОВУВАТИ"
Вишукувати, -кую, -єш, сов. в. вишукати, -каю, -єш, гл. Выискивать, выискать, отыскивать, отыскать. Вишукує травиці. К. Іов. 88. Зілля всякі вишукує. МВ. ІІ. 8.
Гамарський, -а, -е. Металло-плавильный.
Засту́пниця, -ці, ж. 1) Замѣстительница. 2) Защитница, заступница. Чуб. III. 255.
Заяро́вуватися, -вуюся, -єшся, гл. Вкладываться, вдѣлываться (о полкахъ въ шкафу). Полички в миснику заяровуються. Кіев.
Зба́нок, -нку, м. 1) = збан. Коби мені зранку горілочки в збанку. Гол. І. 387. 2) Перекладина въ ткацкомъ станкѣ, на которую ткачъ упирается грудью. Харьк. у. Мнж. 180 3) Раст. Nuphar luteum Smith. ЗЮЗО. І. 129. Ум. зба́ночок.
Півдесята числ. Девять съ половиной.
Поручча, -чів, м. мн. Перила. Камен. у.
Розсідлати, -ся. Cм. розсідлувати, -ся.
Роспастися Cм. роспадатися.
Хвасоля, -лі, ж. = квасоля. Високий, як тополя, а дурний, як хвасоля. Ном. № 6346. Ум. хвасо́ленька, хвасо́лечка, хвасолька.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПЕРЕКОВУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.