Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

підстрочити

Підстрочити, -чу́, -чиш, гл. Подстрекнуть. Це він його підстрочив.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 180.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДСТРОЧИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДСТРОЧИТИ"
А́грус, -су, м. = Аґрус. Драг. 71. Cм. аґрес.
Веребей, -б'я, м. = горобець. Чуб. II. 15. Ум. веребейко. Веребейко в стрісі. МУК. ІІІ. 126.
Задера́чка, -ки, ж. Задравшаяся кожа надъ ногтемъ, заусеница. Миргор. у. Слов. Д. Эварн.
Зво́зити, -жу, -виш, сов. в. звезти́, -зу́, -зе́ш и звози́ти, -жу́, -виш, гл. Сваживать, свезти въ одно мѣсто. Кілько в небі зірочок, тілько на полі кіпочок. Суди, Боже, звозити, в велику скирту зложити. Чуб. III. 246. Волів обробила, пшеницю звозила. Чуб. V. 824.
Надгорну́ти Cм. надгортати.
Попівський, -а, -е. Поповскій. Попівської кишені не наповниш. Посл.
Роля, -лі, ж. = рілля. Не хотять по ролі спотикати, за плугом спини ламати. Лукаш. 37.
Росторгуватися, -гуюся, -єшся, гл. Расторговаться.
Стоновник, -ка, м. Раст. Pyrola minor L. ЗЮЗО. І. 133.
Церківник, -ка, м. Звонарь и пономарь вмѣстѣ. Угор.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПІДСТРОЧИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.