Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

підстрочити

Підстрочити, -чу́, -чиш, гл. Подстрекнуть. Це він його підстрочив.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 180.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДСТРОЧИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДСТРОЧИТИ"
Валиво, -ва, с. Корыто. Желех.
Жа́лобний, жалобно = жалібний, жалібно.
За́хид-со́нця, нескл. 1) Западъ. 2) Закатъ. Цыганъ пишовъ на закладъ, що буде косыты до захид-сонця. Ном. 10057.
Настоптати Cм. настоптувати.
Обважувати, -жую, -єш, сов. в. обважити, -жу, -жиш, гл. Отягощать, отяготить, обременять, обременить. Да не обважуй їх: бики третяки. Борз. у.
Попанькатися, -каюся, -єшся, гл. Поняньчиться, поухаживать за кѣмъ.
Самарно нар. Вѣроятно, правдоподобно. Желех.
Скаргуватися, -гуюся, -єшся, гл. = скаржитися. Перед Богом вовк скаргувався. Гн. II. 225.
Хобза, -зи, ж. Раст. Sambucus ebulus. Шух. І. 22.
Шушукання, -ня, с. Шептаніе. Літало по церкві з його шушукання по між людьми. Грин. II. 154.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПІДСТРОЧИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.