Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

підстрочити

Підстрочити, -чу́, -чиш, гл. Подстрекнуть. Це він його підстрочив.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 180.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДСТРОЧИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДСТРОЧИТИ"
Безрогий, -а, -е. Безрогій. Рудч. Чп. 255. Мали тато дві кози, та обидві безрогі. Чуб. V. 1156.
Волосник, -ка, м. 1) = волос 2. Драг. 24. 2) Раст. Geranium sanguineum L. ЗЮЗО. І. 124.
Вужівка, -ки, ж. Родъ веревки изъ прутьевъ, лозы или дуба.
Глуп, -па, -пе = глупий. Хто скуп, собі не глуп. Ном. № 4707.
До́йна прил. = дійна.
Паздерити, -рю, -риш, гл. 1) Очищать отъ кострики. Вх. Зн. 46. Фр. Пр. 178. 2) Разбивать въ щенки, разрывать въ клочки. Вх. Лем. 446.
Підпряжка, -ки, ж. Припряжка.
Покусати, -са́ю, -єш, гл. Покусать. Собаки злі, покусають. Шевч. 83.
Ростю́чий, -а, -е. = Ростовитий. Міус. окр. (Лобод.).
Супорка, -ки, ж. = софорок. Куриця до супорки. Харьк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПІДСТРОЧИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.