Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

підстрючувати

Підстрючувати, -чую, -єш, сов. в. підстрючити, -чу, -чиш, гл. Подстрекать, подстрекнуть, подбить. А він підстрюче їх, а сам наче й не він. Екатер. у. Слов. Д. Эварн.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 181.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДСТРЮЧУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДСТРЮЧУВАТИ"
Безмовний, -а, -е. Нѣмой, безмолвный; молчаливый. Воли... безмовні. К. Дз. 193.. Нічого не мовить, як мрець безмовний. Г. Барв. 535. Шле на перед робить своїх безмовних. К. МБ. ХІІ. 269. Вона показалася зовсім не такою тихою і безмовною, якою вона вдавала себе. Левиц. І. 294.
Бибка, -ки, ж. Шишка овечьихъ экскрементовъ. Мил. М. 25. Cм. бібка.
Гуме́нія, -нії, ж. Игуменья. Зміев. у.
Довгоклю́гий, -а, -е. Съ длиннымъ остріемъ (о копьѣ). Спис довгоклюгий. К. Іов. 94.
Жерства́, -ви, ж. 1) = жорства. 2) Родъ змѣи? Шух. І. 232.
Замусува́ти, -су́ю, -єш, гл. Запѣниться.
На́вись, -сі, ж. = навис.
Посміх, -ху, м. Смѣхъ, насмѣшка. Скорий поспіх — людям посміх. Ном. № 5580. З посміху люде бувають. Посл. 2) Посмѣшище. І прийміть же мене до себе і пригорніть же мене до себе, щоб я людським посміхом не ходила. Мил. 198.
Похварбувати, -бу́ю, -єш, гл. Окрасить. Н. Вол. у.
Проростити, -рощу, -стиш, гл. Прорастить, дать взойти. Насипала насіння розсади й цибулі в черепки; присипала землею й полила та проростила, а потім посіяла, вже як насіння поключилось. Рк. Левиц.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПІДСТРЮЧУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.