Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

підстрючувати

Підстрючувати, -чую, -єш, сов. в. підстрючити, -чу, -чиш, гл. Подстрекать, подстрекнуть, подбить. А він підстрюче їх, а сам наче й не він. Екатер. у. Слов. Д. Эварн.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 181.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДСТРЮЧУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДСТРЮЧУВАТИ"
Бідняга, -ги об. бѣдняга. пропав на вік сей маг, бідняга, порхне душа на другий бік. Котл. Ен., Ум. бідняжка, бідняжечка. Боровсь з своїм, сердега, горем, слізми, бідняжка, обливавсь. Котл. Ен.
Відломлювати, -люю, -єш, сов. в. відломити, -млю, -миш, гл. Отламывать, отломить.
Повертіти, -чу́, -ти́ш, гл. Повертѣть, покрутить.
Прилабузнитися, -нюся, -нишся, гл. Подольститься, подойти. Прилабузнивсь до Киприди. Котл. Ен. V. 18.
Псьоглавець, -вця, м. Человѣкъ съ собачьей головой. То були псьоглавці, люде з песьсіми головами. ЕЗ. V. 202. Cм. песиголовець.
Ракло, -ла, м. Босякъ. Харьк. У нас у Харькові так завелось, що коли де кучка народу збереться, то вже між гущу і ракло втреться. Харьк.
Розмовини, -вин, ж. мн. Разговоры. Затирала свій смуток тушкуванням з молодичих розмовин під церквою. Г. Барв. 152.
Товкущий, -а, -е. Неусыпно трудящійся, хлопочущій. То чоловік товкущий, чом у його не буде? Черк. у. Мати тож хазяйка добра, чесна і товкуща. Мкр. Н. 12.
Хибливий, -а, -е. = хибкий 2. Жіноцьке хибливе почуття. Мир. ХРВ. 251.
Щикати, -каю, -єш, [p]одн. в.[/p] щи́кнути, -ну, -неш, гл. = икати, икнути. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПІДСТРЮЧУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.