Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

підструнчувати

Підструнчувати, -чую, -єш, сов. в. підструнчити, -чу, -чиш, гл. Подстрекать, подстрекнуть, подущать. Як не підструнчував громаду, а по його не сталося. Мир. Пов. І. 158.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 181.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДСТРУНЧУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДСТРУНЧУВАТИ"
Безпешний, -а, -е. = безпечний
Вижин, -ну, м. Жатва. Пішов на вижин. Вх. Зн. 6.
Довг, -гу, м. Долгъ. Узяв його дідько за старий довг. Ном. № 8314. Голод мутить, а довг крутить. Ном. № 10654. Ум. Довжо́к. Чуб. V. 1095.
Завоня́ти, -ня́ю, -єш, гл. Завонять. Не воруши, бо завоняє. Ном. № 3289.
Кофа, -фи, ж. Кружка для воды. Федьк.
Планка, -ки, ж. Дикое яблоко, дикая яблоня. Угор.
Пообклеювати, -кле́юю, -єш, гл. Оклеить (во множествѣ).  
Потилишник, -ка, м. 1) Подзатыльникъ. Геть, пріч, вбірайтесь відсіль к чорту, я вам потилишника дам. Котл. Ен. III. 36. поти́лишниками нагодувати. Надавать подзатыльниковъ. Ном. № 3855. 2) = крижівниця. Полт. г.
Прапір, -пору и -ра, м. Знамя. К. Дз. 106. На могилі прапір устромили, славу козацьку учинили. Дума. Ум. прапірок, прапорець.
Сказити, -жу́, -зиш, гл. 1) Сдѣлать бѣшенымъ. Не поможе бабі кадило, як бабу сказило. Чуб. 1. 292. А нехай його сказить — хто це на мене каже. Лебед. у. 2) Испортить. Сказив горнець шибу. Вх. Зн. 23. Їй чарівниця сказила маржину. ЕЗ. V. 61.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПІДСТРУНЧУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.