Будчаний, -а, -е. Принадлежащій будці. Дивлюсь — будчані двері одчинені.
Виставлятися, -ляюся, -єшся, сов. в. виставитися, -влюся, -вишся, гл. Выставляться, выставиться, выдаваться, выдаться (впередъ).
Джа́рка, -ки, ж. = Чарка. А я йому джарку вина, меду дві.
Дурни́ця, -ці, ж. 1) Пустяки, вздоръ. Він дума, що дурниця се. Се дурниця, що мара сниться, а перехрестись та певно й спи. А чоловік дивиться на жидівську щирість, що вони так просять, укинув тії дурниці у голову, про усе забувся, сидить собі та мед горілку попиває. 2) Глупый или нехорошій поступокъ. Не хапайсь дурниці, — не будеш сидів у темниці. Чоловіка вік любила, не неслась в дурницю. Ой Грицю, Грицю, Грицю, не вдавайся у дурницю, бо дурниця тебе зрадить, що й матінка не порадить. 3) Даровщинка. дурни́цею, дурни́чками, на дурни́цю. На даровщинку, даромъ. Що перш дурницею доставалось, то тепер або випросити треба, або купити. Йому б усе дурничками. Ізвик на дурницю. 4) Раст. Vaccinium Myrtillus. Ум. дурни́чка. дурни́чки (какъ нарѣчіе). 1. Попусту, безъ дѣла. Наймити вештались у дворі, одникували од роботи, все длялись дурнички, а воли дурнички, стояли в загороді. Даромъ. Наїдяться, нап'ються дурнички.
Зупинка, -ки, ж.
1) Остановка.
2) Знакъ препинанія.
Переруб, -бу, м.
1) = переріз.
2) Закромъ.
Посилатися, -ла́юся, -єшся, сов. в. післа́тися и послатися, -шлю́ся, -шлешся, гл.
1) Посылаться, послаться, быть посланнымъ.
2) — ким. Только сов. в. Посылать кого. Чи післатись за чим, чи що треба кому, то ким, як не ретором? Вміла сь, мати, дочкою сь посилати. 3) Свататься, посылать сватовъ. Послався до неї, вона й рушники подавала. Посилався до дівчини та не сподобався, посилався цілий год хотів її взяти, — нагодила дідча мати товариша в хаті.
4) Ссылаться, сослаться. Послався циган на свої діти.
Прогноїти, гною́, -їш, гл.
1) Прогноить. В калюжі, в болоті серце прогноїла і в дупло холодне гадюк напустила.
2) Унавозить. Прогноїти поле.
Пташечка, -ки, ж. Ум. отъ пташка.
Шевляга, -ги, ж.
1) Дрянной конь, кляча. Перекинь штани на шевлягу та й мерщій доганяй.
2) Овца. Вовк поїв до однісінької шевляги.
