Дома́ювати, -ма́юю, -єш, сов. в. дома́яти, -ма́ю, -єш, гл. Оканчивать, окончить развѣваться, колыхаться и пр. Cм. маяти. Що у батька да й одна дочка, да не дали люде да догуляти, русою косою да домаяти. (Конопелькам) да не дали вітри да достояти, зеленому листю да домаяти.
Зіхожа́ти, -жаю, -єш, гл. = зіходити.
Крицяний, -а́, -е́ = крицевий. Похмуро дивит в крицяну рушницю.
О I меж.
1) О! О друже мій добрий, друже незабутний!
2) Вотъ. О! о! дивись, як хороше!
Опір 2 нар. Сопротивляясь. йде опір. Сопротивляется, упрямится. опір стати. Оказать сопротивленіе. Ви проти нас обидва опір стали.
Позгодовувати, -вую, -єш, гл. Вскормить (многихъ). Діток позгодовували і худоби придбали.
Покільчитися, -чуся, -чишся, гл. Пустить ростки (о зернѣ).
Помивати, -вію, -єш, гл. Мыть еще разъ? Їдна шиє, друга миє, третя поминає.
Судно нар.? Ні вічно, ні судно не скаже.
Тупорилий, -а, -е. Тупорылый, имѣющій тупое рыло; глупый. Тупорилі віршомази.
