Берестина, -ни, ж. Берестовое дерево. Дрючки держали з берестини. На берестині ворон крюка. Ум. берестинка.
Веґеря, -рі, ж. Родъ танца. Підтикавсь та й давай веґері скакати.
Виграбки, -ків, ж. мн. Мелкія части соломы и колосьевъ, остающіяся послѣ молотьбы.
Гейс-берта, — бертя! = гейса.
Гицелів, -а, -е. = гицельський.
Дідові́д, -во́да, м. Тотъ, кто водить слѣпыхъ нищихъ.
Збілі́ти, -лі́ю, -єш, гл. 1) Побѣлѣть. 2) Поблѣднѣть. Побачила труночку, іздрігнулась, збіліла. Чого так збіліла?
Ніч, но́чі, ж. Ночь. Плачуть мої очі темненької ночі. ніч-у-ніч. Каждую ночь. День-у-день, ніч-у-ніч не переставала мати плакати. ніч ніцьку. Всю ночь. І сидить він так на призьбі, часу не мірючи, — коли сидить годину, коли і ніч ніцьку. ніч зоріти. Не спать ночью. у-ночі. Ночью. Ум. ніченька, нічка. Аж застигла її нічка в дорозі.
Підпитувати, -тую, -єш, гл. Разспрашивать.
Сповивальниця, -ці, ж. Такъ, — преимущ. въ въ формѣ Ум.: сповивальничка. — наз. въ свадебныхъ пѣсняхъ новобрачная во время завязыванія ея головы въ женскій уборъ (намітку). Сповивальничка плаче, сповиватися хоче у тканки в коханки, в тонкії серпанки.