Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

збіліти

Збілі́ти, -лі́ю, -єш, гл. 1) Побѣлѣть. 2) Поблѣднѣть. Побачила труночку, іздрігнулась, збіліла. МВ. ІІ. 50. Чого так збіліла? Чуб. III. 121.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 124.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗБІЛІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗБІЛІТИ"
Відкриття, -тя, с. Откровеніе. Мені (Шевченкові твори) здались мов би якимсь одкриттям з неба. К. XII. 12.
Запасти́ся, -су́ся, -се́шся, гл. Начать пастись. Як розійдеться (отара) так, що одна одній не мішає пастись, то вівці і запасуться на місці. О. 1862. V. Кух. 34.
Квартовий, -а, -е. 1) Вмѣстимостью въ одну кварту. 2) квартова цибуля. Лукъ, оставляемый на сѣмена; послѣднія продаются квартами, отчего и получилось названіе. Вас. 203.
Нака́постити, -ка́пощу, -стиш, гл. Напакостить.
Позанужуватися, -жуємося, -єтеся, гл. Заскучать, затосковать (о многихъ). Дай їм по коню, нехай проїздяться, бо вони молоді, позанужувались. Чуб. II. 257.
Посвоїтися, свою́ся, -ї́шся, гл. Породниться. Ой кумцю, кумцю, посвоїмося, та й горілочки та й нап'ємося. Чуб. V. 412.
Справжній, -я, -є. Дѣйствительный, настоящій. Се вже бабі справжні радощі. Г. Барв. 501.
Тупцювання, -ня, с. 1) Топаніе, отупаніе. 2)коло кого. Ухаживаніе хлопоты.
Убазарювати, -рюю, -єш, гл. Продать или купить что на базарѣ. Шейк.
Угринчук, -ка, м. = угрин. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗБІЛІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.