Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

збіліти

Збілі́ти, -лі́ю, -єш, гл. 1) Побѣлѣть. 2) Поблѣднѣть. Побачила труночку, іздрігнулась, збіліла. МВ. ІІ. 50. Чого так збіліла? Чуб. III. 121.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 124.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗБІЛІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗБІЛІТИ"
Боля, -лі, ж. Дѣтск. Картофель. О. 1862. IX. 118.
Дересо́вий, -а, -е. Изъ растенія горець.
Десятникува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Быть десятникомъ.
Несогірший, -а, -е. = незгірший. Угор.
Огірчище, -ща, с. ув. отъ огірок. Лебед. у.
Переснувати, сную́, -єш, гл.що нитками. Протянуть черезъ что нити. Двір переснує щось нитками. ЗОЮР. II. 17.
Повипихати, -ха́ю, -єш, гл. Вытолкать (многихъ). Повипихав усіх... з хати. Левиц. І. 535.
Полечко, -ка, с. Ум. отъ поле.
Понамальовувати, -вую, -єш, гл. Написать красками, нарисовать (во множествѣ).  
Стебка, -ки, ж. Кладовая (отапливаемая зимой). Полѣсье, Кіевск. г. Левч. 57. Ум. сте́бочка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗБІЛІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.