Банькач, -ча, м. Человѣкъ, имѣющій глаза на выкатѣ, пучеглазый.
Ватажникувати, -ку́ю, -єш, гл. Быть овечьимъ пастухомъ.
Вилуплювати, -люю, -єш, сов. в. вилупити, -плю, -пиш, гл.
1) Вылущивать, вылущить; откалывать, отколоть. Наймитові хоч з коліна вилупи, а купи. Тріску на одвірку вилупила.
2) Выводить, вывести, произвести, родить — преимущественно о птицахъ, но иногда, какъ грубое выраженіе, и о людяхъ. Вилупила куріпочка усіх тільки троє (куріп'ят). От я підсипав під тую свиню, а вона й вилупила мені шість волів, так як соколів. Вилупила вона ту дитину.
3) Вызубривать, вызубрить, выучить. Було аж сльози тобі котяться, а таки не вилупиш тих латинів та греків, як отче наш.
4) Выпучивать, выпучить, вытаращить. Вилупив очі, як баран.
Обрубка, -ки, ж. Опушка тулупа.
Повикладати, -да́ю, -єш, гл. Выложить (многое). Повикладай же покупки з мішка.
Пороша, -ші, ж. Первый снѣгъ. По двору, по двору да пороша упала; а на тій пороші сліди хороші. Ум. порошенька.
Постидитися, -джуся, -дишся, гл. Постыдиться. І на віки постидяться, що бідою веселяться.
Свекрухна, -ни, ж. = свекруха.
Супротивець, -вця, м. Соперникъ, противникъ. Моть і Левон, се два супротивці: вони вже давно сперечаються за шинок: один набавить рату, другий ще більше.
Школяр, -ра, м. Школьникъ, ученикъ. На Сорок Святих школяр несе вчителеві сорок бубликів.
