Вітролом, -му, м. Буреломъ, дерево, сломанное вѣтромъ.
Ляскотня́, -ні́, ж. Хлопаніе, щелканіе, трескотня.
Нявкання, -ня, с. Мяуканье.
Озолотити, -ся. Cм. озолочувати, -ся.
Поквапність, -ности, ж. = поквап.
Понамазувати, -зую, -єш, гл. Намазать (во множествѣ). Тими ягодами понамазуй очки (у вуллях). Понамазував підошви смолою.
Почеревина, -ни, ж.
1) Нижняя часть живота.
2) Полоса кожи или сала съ брюха животнаго.
3) Пирушка послѣ крестинъ. В понеділок родилася, у вівторок хрестилася, у середу на руки зливали, в четвер почеревини пили.
4) = почеревщина 2.
Торохтіти, -чу́, -ти́ш, гл. 1) Постукивать, стучать, громыхать, гремѣть. Не тупочуть коні, не торохтять коляси. Торохтів бубон. Чую, щось торохтить у вікно. Дощ по залізу торохтить. 2) Болтать. Торохтить, як вітряк. За те розумний чоловік. Живе тихесенько ввесь вік, не торохтить і не гукає.
Трутити Cм. тручати.
Чорнити, -ню́, -ниш, гл.
1) Чернить, красить въ черный цвѣтъ. Та й купили білила, ще й чорного чорнила... дівчатам запаски чорнити.
2) Поносить.
