Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

позлота

Позлота, -ти, ж. = позолота.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 265.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЗЛОТА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЗЛОТА"
Варзякати, -каю, -єш, гл. = верзякати.
Ґлузува́ти = глузувати.
Кукібливий, -а, -е. = кукібний. Я похвалила кукібливу і працьовиту мою гостю, що... так повела господарство. Г. Барв. 426.
Мару́дитися, -джуся, -дишся, гл. Копаться, возиться, мѣшкотно дѣлать.
На́гло нар. 1) Скоро, быстро. 2) Внезапно. Бодай нагло зслиз. Ном. № 3781. нагло вме́рти. Скоропостижно умереть. Ум. нагле́нько. Дякуємо попонькові: нагленько нас одправив. Гол. IV. 439.
Натяти, -ся. Cм. натинати, -ся.
Пересувати, -ваю, -єш, сов. в. пересунути, -ну, -неш, гл. Передвигать, передвинуть.
Повикореняти, -ня́ю, -єш, гл. Искоренить (многое). Я таки завзявся дерезу з города повикореняти. Богодух. у.
Ристю нар. Рысью. Cм. ристь.
Сінечки, -чок, мн. ум. отъ сіни.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЗЛОТА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.