Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

позлота

Позлота, -ти, ж. = позолота.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 265.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЗЛОТА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЗЛОТА"
Безладний, -а, -е. Безпорядочный; не имѣющій порядка, анархическій.
Випити Cм. випивати.
Восени нар. Осенью. В-осени ложка води, а дві грязі. Ном.
Искорка, -ки, ж. Ум. отъ искра.
Кавунчик, -ка, кавунчичок, -чка, м. Ум. отъ кавун.
Мо́вність, -ности, ж. Словоохотливость, говорливость; рѣчистость.
Операч, -ча, м. Кресло. Вх. Уг. 256.
Пуринати, -на́ю, -єш, сов. в. пурну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Нырять, нырнуть. Пусти ж мене, мати, на річку купатись, буду плавать, пуринати, доленьки шукати. Мет. 276. Діточки ( = утята) пурнуть. Мет. 157. Cм. пірнати.
Розм'якчити, -чу́, -чи́ш, гл. Размягчить. Розм'якчив серця народам чужоземним. К. Псал. 217.
Троян II, -на, м. = трійка. Вх. Зн. 71.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЗЛОТА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.