Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

позлотистий

Позлотистий, -а, -е. Золоченый. Із під поли позлотистий недолимок виньмає. ЗОЮР. І. 206. Объ одеждѣ: шитый золо томъ. Слуги в барвах позлотистих гуляють по ринку. К. Досв. 21.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 265.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЗЛОТИСТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЗЛОТИСТИЙ"
Витаскувати, -кую, -єш, сов. в. витаскати, -каю, -єш, гл. Вытаскивать, вытащить, стащить. Насилу корець хмелю витаскали на гору. Ном. № 924. Ото як ухватив під черево, — так і витаскав на віз. Рудч. Ск. І. 157.
Зду́ру нар. Сдуру. Так инший здуру неборак над Божим ділом вередує. Гліб. 70.
Кам'янщанин, -на, м. Житель города, замка. Пустили в гармати як грім по небі... Щоб ся паркани поздрігали, щоб ся міщане полякали, а всі міщане-кам'янщане. Колядка. Cм. кам'яничин.
Масля́рка, -ки, ж. Продавщица масла.
Милува́тися, -луюся, -єшся, гл. 1) Ласкать другъ друга. Вони собі цілувались, цілувались, милувались. Мет. 25. 2) Любоваться. Знайшла очима свого сина і милувалась ним. Левиц. І. 269. Милувався такою вродливою красою. Мир. ХРВ. 61.
Мо́шечка, -ки, ж. Ум. отъ мошка.
Пахнячка, -ки, ж. Мушкатная груша, мушкатель. Вх. Уг. 257.
Підневідити Cм. підневіжувати.
Принда, -ди, ж. 1) Спесь, чванство. 2) об. Спесивый, чванный человѣкъ. Лохв. у. 3) Капризы. 4) об. Капризный человѣкъ. Лохв. у.
Усапатися, -паюся, -єшся, гл. Запыхаться.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЗЛОТИСТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.