Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

позлотистий

Позлотистий, -а, -е. Золоченый. Із під поли позлотистий недолимок виньмає. ЗОЮР. І. 206. Объ одеждѣ: шитый золо томъ. Слуги в барвах позлотистих гуляють по ринку. К. Досв. 21.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 265.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЗЛОТИСТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЗЛОТИСТИЙ"
Вигодинитися Cм. вигодинюватися.
Моло́тися, мелюся, -лешся, гл. Молоться. Нехай твоє мелеться, не вибірай. Ном.
Нириця, -ці, ж. Рана, послѣ того, какъ прорветь нарывъ.
Плечистий, -а, -е. = плечастий.
Повідвертати, -та́ю, -єш, гл. То-же, что и відвернути, но во множествѣ.
Позлегати Cм. позлягати.
Пришкандибати, -ба́ю, -єш, гл. Прійти, хромая. Насилу оце пришкандибав до вас, — слизько дуже йти. Харьк.
Прополювати 2, -люю, -єш, гл. Проохотиться.
Роспорощатися, -щу́ся, -щи́шся, гл. Раскричаться.
Школярка, -ки, ж. Школьница, ученица. Я обіцяла школярці передати при нагоді книжку з малюнками. Г. Барв. 42.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЗЛОТИСТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.