Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

позлотистий

Позлотистий, -а, -е. Золоченый. Із під поли позлотистий недолимок виньмає. ЗОЮР. І. 206. Объ одеждѣ: шитый золо томъ. Слуги в барвах позлотистих гуляють по ринку. К. Досв. 21.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 265.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЗЛОТИСТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЗЛОТИСТИЙ"
Гірчек, -ка, м. Раст. Raphanus raphanistrum. Вх. Пч. I. 12.
Крапелька, -ки, ж. Ум. отъ крапля.
Ма́кса, -си, ж. Рыбная печень.
Натужно нар. Усиленно. Сказавши, в Йовиша вп'ялася і обняла за поперек і так натужно простяглася, що світ в очах обох померк. Котл. Ен. VI. 37.
Перестраждати, -даю, -єш, гл. Перестрадать. Одним одна душею усе перестраждає, усе перетерпить. Кв.
Перси, перс, с. 1) Грудь, груди. Вх. Зн. 48. А та кобила і пха персами назад віз. Рудч. Ск. І. 181. Та дай же ти, пане, сіна по коліна, а вівса по перса. Чуб. V. 872. 2) Перси. Нагрудникъ. Мнж. 189.
Підвішувати, -шую, -єш, сов. в. підвісити, -шу, -сиш, гл. Вѣшать, повѣсить. Петра засудили: Петра підвісити. Гн. II. 235.
Позроджувати, -джую, -єш, гл. Родить (многихъ).
Поросхлюпуватися, -пуємося, -єтеся, гл. Расплескаться (во множествѣ).
Хвузія, -зії, ж. Ружье. Салдати з хвузіями на сонці так і сяють. Драг. 198. Фузію намірив, обох разом застрілив. Гол. ІІІ. 63.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЗЛОТИСТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.