Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

позлотистий

Позлотистий, -а, -е. Золоченый. Із під поли позлотистий недолимок виньмає. ЗОЮР. І. 206. Объ одеждѣ: шитый золо томъ. Слуги в барвах позлотистих гуляють по ринку. К. Досв. 21.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 265.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЗЛОТИСТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЗЛОТИСТИЙ"
Богинин, -на, -не. Принадлежащій богинѣ. К. МБ. II. 137.
Бублійниця, -ці, ж. = бублейниця.
Жегна́тися, -на́юся, -єшся, гл. Прощаться.
Жу́жель, -лі, ж. = жужелиця. Земля така суха, як жужель. Радом. у.
Ласько, -ка, м. = ласун.
Луна́ння, -ня, с. Отголоски. Желех.
Пописько, -ка, м. = піп. Пописко фтішився за ті гроші. Гн. II. 122.
Присукати, -ся. Cм. присукувати, -ся.
Суточки, -чо́к, м. Ум. отъ сутки.
Хлібний, -а, -е. 1) Хлѣбный. Кладе (коровай) на віко від хлібної діжі. МУЕ. ІІІ. 167. 2) Богатый хлѣбомъ, имѣющій много хлѣба. Там все народ хлібний. Зміев. у. Хлібна країна. Староб. у. 3) хлібна́ дочка́. Незаконнорожденная дочь. Тільки Богу молиться, відмолює гріх свій, що породила хлібну дочку.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЗЛОТИСТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.