Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

позлітка

Позлітка, -ки, ж. 1) Позументъ. Уман. у. Cм. позлотка. 2) Сусальное золото. Грин. III. 507.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 265.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЗЛІТКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЗЛІТКА"
Безпремінний, -а, -е. Непремѣнный.
Гру́зь, -зі 1), ж. = Грузота. Кіевск. у. 2) = Груз. Аж кара вас Господня на грузь не розвалиш. Федьк. 3) Густая грязь. Шух. І. 81.
Завали́ти Cм. завалювати.
Кис, кис!, меж. Уськанье собакъ. Джий! кис, кис! джий! Уджга, рябко! уджга! — цькував дід. Левиц. Пов. 227.
Мужикі́в, -ко́ва, -ве 1) Мужику принадлежащій. 2) Мужнинъ. Тільки гріє моє здоров'є мужикове подвор'є. Мет. 332.
Обертання, -ня, с. 1) Поворачиваніе, оборачиваніе. 2) Превращеніе. 3) Превращеніе (именованныхъ чиселъ). Кон. Ар. 2, 17.  
Повтиратися, -раємося, -єтеся, гл. Утереться (о многихъ). Вони швидче повтирались, буцім то і не плакали. Рудч. Ск. І. 180.
Попоплакати, -плачу, -чеш, гл. Много плакать, наплакаться. Стара тії листи що-дня вичитує, — і попоплаче над ними, і попосміється. МВ. (О. 1862. III. 35). Що попоплакала мати наша покійна за батьком! О. 1862. X. 33.
Привиддя, -дя, с. Видѣніе. Сни і привиддя ночнії. K. Іов. 72. Колись рабу Твоєму, Боже, ти в привидді глаголав. К. Псал. 206.
Шморгати, -гаю, -єш, гл. 1) Дергать. Конст. у. Та все її шморга за намисто. О. 1861. X. 32. 2) Очищать пеньку отъ кострики при помощи шморгавки. Шух. І. 147.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЗЛІТКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.