Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

позлітка

Позлітка, -ки, ж. 1) Позументъ. Уман. у. Cм. позлотка. 2) Сусальное золото. Грин. III. 507.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 265.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЗЛІТКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЗЛІТКА"
Будинковий, -а, -е. Относящійся къ строенію, зданію. Вапна будинкова. К. ПС. 40.
Вижити, -ся. Cм. виживати, -ся.
Два́дцять, -ти́, чис. Двадцать. Два́дцять де́сять. Тридцать. Макс. Два́дцять з о́ком, Двадцать одинъ.
Зале́вчник, -ка, м. Чека въ оси экипажа. Угор. Вх. Зн. 19.
Здої́ти Cм. здоювати.
Значно нар. 1) Значительно. 2) Видно, замѣтно. Значно, що господарь. Федьк. II. 80. Все ж тото буде на мому личеньку значно. Грин. III. 558. 3) Знатно.
Нехаринець, -нця, м. Волкъ. Вх. Зн. 41.
Тростянка, -ки, ж. пт. Sylvia arundinacea. Шейк. Вх. Пч. 14.
Увижатися, -жаюся, -єшся, гл. Мерещиться, представляться, казаться. Уночі мені таке страшне ввижається.
Цигарка, -ки, ж. Папироса. Канев. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЗЛІТКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.