Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

позлотка

Позлотка, -ки, ж. = позлітка 1. Позлотку із чистого коміра воздирає. АД. І. 250.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 265.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЗЛОТКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЗЛОТКА"
Борщик, -ку, борщичок, -чку, м. Ум. отъ борщ.
Кашоварський, -а, -е. Принадлежащій кашевару.
Морськи́й I, -а́, -е́ 1) Морской. Промиває карі очі морською водою. Чуб. V. 320. 2) морська свиня. Дельфинъ. Там страшно борсався дельфин, чи морська свиня. Левиц. І. 3) морське залізо. Магнитъ.
Немівний, -а, -е. Неразговорчивый, молчаливый. Кіт нелівний, хлоп немівний — обоє ледащо. Ном. № 1257.
Окапини, -пин, ж. мн. То, что течетъ со свѣчи.
Погудка, -ки, ж. Порицаніе.
Подосукувати, -кую, -єш, гл. Досучить (во множествѣ).  
Пшенишнище, -ща, с. = пшеничище. Вас. 196.
Тринадцятий, -а, -е. числ. Тринадцатый.
Чаркуватися, -куюся, -єшся, гл. Выбивать. Чаркуються, та все й пропивають. Г. Барв. 290.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЗЛОТКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.