Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

позлотка

Позлотка, -ки, ж. = позлітка 1. Позлотку із чистого коміра воздирає. АД. І. 250.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 265.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЗЛОТКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЗЛОТКА"
Барнастий, -а, -е. = барнястий. Желех.
Биненька, -ки, ж. Ум. отъ биня.
Відкидати 2, -даю, -єш, гл. 1) = відкинути 3. Лежить, відкидавши ноги, як кулик після яйця. Ном. № 14087.
Гидити 1, -джу, -диш, гл. = гидувати. Камен. у.
Гнуздечка, -ки, ж. Ум. отъ гнузда.
Дирка́ч, -ча́, м. = Деркач.
Дуре́ць, -рця́, м. Раст. Lolium temulentum. Шух. І. 21.
Небіожчик, -ка, м. 1) Покойникъ. 2) Бѣдняжка.
Обскубати, -баю, -єш, сов. в. обскубти, -бу, -бе́ш, гл. 1) Ощипывать, ощипать (перья, волоса). Задрипаний такий (півень), обскублений, гребінь на йому покльований, крила мов деркачі. Сим. 211. 2) Обрывать, оборвать, обдергать. Обскубли йому таки добре чуба.
Псина, -ни, ж. Псина. Употребл. какъ бранное слово. Чи чуєш, псино, як старці співають? К. МБ. XI. 153.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЗЛОТКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.