А́хнути, -ну, -неш, гл. Ахнуть. Як устала царівна, так і ахнула, що немає перстіня.
Джиґу́н, -на́, м. 1) Повѣса; ловеласъ. Ой джиґуне, джиґуне, який ти ледащо. Ой джиґун, джиґун, джиґунець, який гарний молодець. 2) Родъ кушанья изъ сирівцю. Зварила мені мати джиґуна, наївсь, та все пити хочеться. 3) = Джоґан. Ум. Джиґуне́ць.
Заквитува́ти, -тую, -єш, гл. = заквитати.
Зломча, -чати, с. пт. Крапивникъ, Troglodytes parvulus.
Злучати, -ча́ю, -єш, сов. в. злучити, -чу, -чиш, гл. Соединять, соединить. Лежить мертвий, що-м його любила, не злучили нас, то злучить могила. Що Бог злучив, чоловік нехай не розлучає.
Карання, -ня, с. Наказаніе. Не боже карання, своє дуровання.
Котитися, -чу́ся, -тишся, гл.
1) Катиться. І по сей бік гора, і по той бік гора, а між тими крутими горами котилась зоря. Піт з його котиться.
2) Раждать (о кошкѣ, овцѣ и зайцѣ). Кішка, то вже звір і навіть не несеться, а котиться.
3) Клубиться (о дымѣ, туманѣ). Туман яром котиться, дівці гулять хочеться.
Лепетли́вый, -а, -е. Болтливый.
Рямтя, -тя, с. = рям'я = рамтя.
Червеняк, -ка, м.
1) пт. Erythacus rubecula.
2) пт. Lusciola rubecula. Ум. червенячо́к.
