А́рідник, -ка, м. Чортъ. Арідник го знає! — Чортъ его знаетъ.
Вихоритися, -рюся, -ришся, гл. Вихриться, кружиться вихремъ. Заверюха крутилась, вихорилась. (Думки) як завірюха крутились, вихорились.
Дзю́ба́ти, -баю, -єш, одн. в. дзю́бну́ти, -ну, -неш, гл. Клевать, клюнуть. Пшениці не дзюба, водиці не п'є. Пане-господару, на вашім дворі да три голуби, пшеницю дзюбають. Дзюба́ти насі́ння. Вылущивая, ѣсть сѣмячки (о людяхъ).
Повклякати, -каємо, -єте, гл. Стать на колѣни (о многихъ). Повклякали серед хати, довго ся Богу помолили.
Поремствуватися, -вуюся, -єшся, гл. = поремствувати. На неї ніхто було не поремствується.
Посипання, -ня, с. Посыпаніе.
Соколя, -ляти, с. Соколенокъ. Ой високо соколяті угору літати.
Старанно нар. Старательно, заботливо.
Увірятися, -ряюся, -єшся, сов. в. увіритися, -рюся, -ришся, гл. 1) Надоѣдать, надоѣсть, опротивѣть. А! вже він мені ввірився. Не ввірився ще йому світ. Чи вже ж тобі катерга турецька не ввірилася? 2) Довѣряться, довѣриться. З паном не дружи, жінці не ввіряйся, а чужих гостей не приймай.
Фуяра, -ри, ж.
1) Пастушья свирѣль. Завернув аньол Саву до буди, забрали фуяри, забрали дуди, на котрих пісню грали.
2) об. Безпомощный, неспособный человѣкъ. Ум. фуярка.
