Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

люби-мене-не покинь

Люби́-мене́-не поки́нь. Раст. 1) Lathyrus sylvestris. ЗЮЗО. I. 126. 2) Orchis Morio. ЗЮЗО. I. 130.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 386.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛЮБИ-МЕНЕ-НЕ ПОКИНЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛЮБИ-МЕНЕ-НЕ ПОКИНЬ"
Гра́та, -ти, ж. и пр. = Ґрата и пр.
Ладка, -ки, ж. 1) Оладья. Млинець лодку посватав. ЗОЮР. II. 27. 2) Преимущественно во мн. Ладонь, ладоша. (Дѣтск. слово). плескати у ладки. Бить въ ладоши. Сидить баба на березі, лодками сплеснула. Чуб. V. 845. Лодки, ладки, а де були? — В бабки. Ном. № 9264. Ум. ладоньки, ладочки, ладошки, ладусі, ладусеньки, ладусики. А в ніженьки — ходусеньки, а в рученьки — ладусеньки. Мет. 2. Ладки-ладусі, а де були? — В бабусі. Ном. № 9264.
Лапочка, -ки, ж. Ум. отъ лапа.
Навко́лішки нар. На колѣни. Вона так і впала навколішки. Кв.
На́встіжнар. Настежь.
Пелена, -ни, ж. 1) Подолъ рубахи. Вареники варила, та й пелену спалила. Н. п. 2) Выступъ крыши надъ стѣною. Судж. у. Ум. пелінка, пеліночка. Чуб. III, 176. Мил. 164.
Порозмазуватися, -зуюся, -єшся, гл. Размазаться.
Сушко, -ка, м. Небольшое засохшее дерево. Вх. Лем. 472.
Тий мѣст. = той.
Частюка нар. Часто. Частюка їзджу до Ніженя. Нѣжин. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛЮБИ-МЕНЕ-НЕ ПОКИНЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.