Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

любий

Лю́бий, -а, -е. 1) Милый; пріятный; хорошій. Бжола летить на любий цвіт. Ном. № 8732. Розмова моя люба та мила. Ном. № 12934. Любого гостя весною частують медком, а в-осени молочком. Ном. № 11802. Така люба рілля, що дитина виросла б, коли б посадив. Ном. № 10150. 2) Возлюбленный. Ізійшов голос із небес: Ти єси син мій любий, що я вподобав. Єв. Мр. І. 11. До любої небоги нема далекої дороги. Ном. № 8759. 3) Любовный. У любий місяць уродилась (про дівчину, котру всі кохають). Ном. № 8748. Ум. любенький, любесенький. Тіточко наша любенька, не кидай нас. МВ. І. 12. Там така любісінька дитина. Полт.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 385.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛЮБИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛЮБИЙ"
Байдужен, -жна, -не. Кратк. форма отъ байдужний. Ніхто мене не жде і парубок мій байдужен. Г. Барв. 337.
Вапорт, -та, м. Испареніе. Як взяла я мертву за голову, то як пішов вапорт на мене, то я насилу донесла до домовини. Кіев. г.
Деліка́тно нар. Нѣжно.
Забуркота́ти, -чу́, -чеш и забуркоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. Заворковать.
Мармо́с, -са, м. = мармиза = мармуза. Ув. мармосяка. Херс. Екатер. Слов. Д. Эварн.
Писарчук, -ка, м. 1) Сынъ писаря. 2) Молодой писарь, канцеляриста.
Пушка, -ки, ж. 1) Жестяная или деревянная банка. Волын. г. Шух. І. 307. Пушка на цукор. 2) = гармата. 3) Ружье. Шух. І. 234. 4) = пучка 1. Вх. Пч. І. 15. Желех. Ум. пушечка. Подаруйте мені оцю пушечку на голки та на нитки. Кіевск. у.
Риштувати, -ту́ю, -єш, гл. 1) Устраивать лѣса. 2) Снаряжать. Гармати да ковані вози в поход риштує. К. ЦН. 242. А ну лишень риштуй воза, бо завтра треба вже по снопи їхати. Канев. у. Заходиться риштувать вози в далекую дорогу. Шевч. 663. Cм. рихтувати.
Сотня, -ні, ж. 1) Сотня, сто штукъ. 2) Часть козацкаго полка. 3) Въ старой Украинѣ XVII и XVIII в. извѣстная часть территоріи, состоявшая изъ нѣсколькихъ курінів и сама составлявшая часть полка. Ум. со́тенька.
Трейтяка, -ки, ж. Трехлѣтняя телка. Худібку мали в себе невеличку, теличку-трейтяку. Рудч. Ск. II. 174.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛЮБИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.