Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ревне

Ревне нар. 1) Горестно, горько, жалостно. Грин. III. 257. Ой ви, діти дрібненькії, заплачте ж ви ревне, ще й орендарь подобріє, то вам маму верне. Чуб. V. 189. Я так ревне плачу, що аж серце з мене вискакує. Федьк. 2) Искренно, сердечно, нѣжно. Хто любить ревне, жаліє певне. Ном. № 8781. Ум. ревненько. Чуб. V. 763. Ревненько заплачу. Волын. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 9.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РЕВНЕ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РЕВНЕ"
Крадіж, -жу, м. Кража, воровство.
Начинка, -ки, ж. Фаршъ, начинка. Чуб. І. 256. Буває добрий борщ із м'ясом та з начинкою пироги. Гліб. 33.
Обкалятися, -ля́юся, -єшся, гл. 1) Испачкаться, опачкаться. 2) Опачкаться испражненіями. Дитина сидить у запічку — обкалялась. Драг. 14.
Овсяниця, -ці, ж. = вівсяниця. Ном. № 10185.
Охиба, -би, ж. Погрѣшность, ошибка.
Підкочувати, -чую, -єш, сов. в. підкоти́ти, -чу́, -тиш, гл. Подкатывать, подкотить. Я колесо підкочу. Чуб. III. 70. Підкотили віз під повітку. Чуб. V. 963.
Поцілити, -лю, -лиш, гл. 1) Прицѣлиться. 2) Попасть (въ цѣль). Стрельнув і саме в крило поцілив. Крути-верти, вовчику, головою, щоб не поцілив сучий син булавою. Рудч. Ск. І. 21.
Припильнувати, -ну́ю, -єш, гл. 1) Присмотрѣть. 2) Постараться (въ работѣ), поусердствовать. Нумо, діти, нумо, нулю припильнуймо. Як не будем пильнувати, то тут будем ночувати. Н. п.
Пробіснуватися, -нуюся, -єшся, гл. Пробѣсноваться.
Шупоня, -ні, ж. Родъ кушанья. Гайс. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РЕВНЕ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.