Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ревне

Ревне нар. 1) Горестно, горько, жалостно. Грин. III. 257. Ой ви, діти дрібненькії, заплачте ж ви ревне, ще й орендарь подобріє, то вам маму верне. Чуб. V. 189. Я так ревне плачу, що аж серце з мене вискакує. Федьк. 2) Искренно, сердечно, нѣжно. Хто любить ревне, жаліє певне. Ном. № 8781. Ум. ревненько. Чуб. V. 763. Ревненько заплачу. Волын. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 9.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РЕВНЕ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РЕВНЕ"
Безпритульний, -а, -е. Безпріютный. Шейк. Аф. 297.
Гателити, -лю, -лиш, гл. Съ жадностью ѣсть, пожирать. А убогий ще й голодний.... як припався гателити. Рудая. І. 30.
Двана́дцятий, -а, -е. Двѣнадцатый. Було вас (беших) одинадцять, а бех дванадцятий. Чуб. І. 116.
Згрі́зність, -ности, ж. Строгій видъ. Старшині тра згрізність мати. Н. Вол. у.
Мудь, -дя, м. 1) Неотеса, грубый человѣкъ, мужикъ. Та що й говорить з такими глечиками, з такими мудями. Левиц. Пов. 182. 2) = мудо. Як я... стягну з коня цього черкеса, так хватайте його прямо за мудя, то він буде наш... Хватили його тільки за мудя, той зараз і ослаб. СХО. VIII. 315.
Постолянка, -ки, ж. Раст. Aster. Вх. Пч. II. 29.
Прото нар. Поэтому. Вх. Лем. 458.
Темперування, -ня, с. Очиниваніе перьевъ. Шейк.
Хромка, -ки, ж. = хрімка. Вх. Лем. 479.
Чухати, -хаю, -єш, гл. Чесать (зудящее мѣсто, но не гребешкомъ). Де у кого не свербить, там ся не чухає. Ном. № 9756.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РЕВНЕ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.