Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

люблянка

Любля́нка, -ки, ж. = любанка. Ум. любля́ночка. Любили ж мене три любляночки. Грин. ІІІ. 21.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 386.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛЮБЛЯНКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛЮБЛЯНКА"
Дриску́ля, -лі, ж. = дрислівка 2. Желех.
Забу́дькуватий, -а, -е. Забывчивый. Могил. г.
Заси́тити, -чу́, -ти́ш, гл. Вогнать, загнать. Заситить оце кілок у землю. Лебед. у.
Наддніпря́нець, -нця, м. Житель приднѣпровья. Желех.
Погустішати, -шаю, -єш, гл. Сдѣлаться гуще. Стала висівки корові давати, то погустішало молоко. Черниг. у.
Проїсть, -ти, ж. Обжорство. Оця бо ще мені дітвора! як почне той хліб святий джвакати, — справді, наче проїсть напала. Екатер. у.
П'ятерик, -ка, м. 1) Пять штукъ (воловъ). Желех. 2) Свѣчи, которыхъ на фунтъ идетъ пять. Харьк. г. 3) Мѣра жидкости (водки): полведра. Сим. 143. 4) Шлея съ пятью полосами (продольными и поперечными). Вас. 160. 5) Глиняный горшокъ, имѣющій въ діаметрѣ 3 1/4 вершка. Вас. 181.
Роботяга, -ги, м. Труженикъ, работникъ. Всього надбав роботяга, та не придбав долі. Шевч. 527. Ум. роботяжка, роботяжечка. Як у мене чоловік роботяжечка був. Грин. III. 658.
Сито IIнар. Жирно. Вари лишень гречані галушки та сито їх із салом затовчи. Рудч. Ск. І. 11.
Чепурити, -рю́, -ри́ш, гл. Прихорашивать.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛЮБЛЯНКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.