Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

любонь

Любо́нь нар. = либонь.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 387.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛЮБОНЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛЮБОНЬ"
Дити́нин, -на, -не. Принадлежащій ребенку.
Качановий, -а, -е. Принадлежащій кочню, кочерыжкѣ.
Липковиця, -ці, ж. Глинистая и оттого вязкая почва. Вх. Уг. 250.
Наткати Cм. і. натикати.
Оглянути, -ну, -неш, гл. = оглядіти. Ісус, оглянувши все, вийшов. Св. Мр. XI. 11.
Підлоб'я, -б'я, с. Подлобье. А Медузи злющі очі в підлоб'ї склепились. К. МБ. III. 252. з підлоб'я. Исподлобья. Глянувши з підлоб'я на козаків. Стор. МПр. 130.
Ранґовий, -а, -е. = ранговий.
Спітнявіти, -вію, -єш, гл. = спітніти. Гал.
Струхти, -хну, -неш, гл. Сгнить. Корінь його струхне. К. Іов. 30. Галя може струхла там у землі. Рудч. Ск. І. 138.
Шкребти, -бу́, -бе́ш, гл. = скребти.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛЮБОНЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.