Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

любонь

Любо́нь нар. = либонь.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 387.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛЮБОНЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛЮБОНЬ"
А́ндека = (он де), нар. Вонъ, вонъ тамъ. (Угор). Ogon. 217.
Ба́бич, -ча, м. 1) = Бабі́й. 2) Самець стрекозы. Шейк.
Борть, -тя, м. Борть, улей въ деревѣ. Чуб. ІІІ. 392.
Брезкий и брезький, -а, -е. = брезклий 1. Мнж. 176.
Заоблогува́ти, -гу́ю, -єш, гл. О полѣ: остаться невоздѣланнымъ. Чуб. VI. 62.
Назива́тися, -ва́юся, -єшся, сов. в. назва́тися, -зву́ся, -зве́шся, гл. Называться, назваться. А та палиця — пан називається. Ном. № 1140.
Плішити, -шу́, -шиш, гл. 1) Вбивать клинья для скрѣпленія. Плішити сокиру. 2)рибу. Оглушать ударомъ палки находящуюся подо льдомъ рыбу.
Протуркотати, -чу́, -чеш, гл. Проворковать.
Розвити, -ся. Cм. розвивати, -ся.
Староденний, -а, -е. Старый, старинный. Сумує Корсунь староденний. Шевч. Староденний Дніпро. О. 1862. VI. 19.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛЮБОНЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.