Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

любощі

Лю́бощі, -щів, ж. мн. 1) Любовь, любовныя ласки, выраженія любви, любовное влеченіе. Любощі та вечерниці заведуть до шибениці. Ном. № 12563. Щирії любощі серденьку одрада. Се на мене любощі напали; а матуся казала, що любощі як сон: ні заїси, ні заспиш і що робиш — не знаєш, мов в-ві сні. Кв. 2) Средство приворожить къ себѣ чью любовь. Чи ти мені що починила? Чи ти мені любощів дала? Чуб. V. 92.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 387.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛЮБОЩІ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛЮБОЩІ"
Басаманити, -ню, -ниш, гл. Дѣлать полосы (ударяя). Желех.
Витечи, -чу, -чеш, гл. = витекти.
Друхні́ти, -ні́ю, -єш, гл. = трухніти. Вх. Зн. 16.
Живи́тися, -влю́ся, -вишся, гл. 1) Питаться, кормиться. Багатий дивиться, як убогий живиться. Ном. № 1606. Коло вівтару служивши, з вівтара й живися. Ном. № 10422. Три дні не живився, а красно дивився. Ном. № 12567. Летить орел сизокрилий у поле живиться. Мет. 42. 2) Живиться, поживляться, пользоваться. Те іде молиться, а те живиться (красти). Ном. № 174.
Зага́л, -лу, м. 1) Цѣлость, все, общая сумма. 2) Общество, публика. 3) в-загалі. Cм. узагалі.
Заквіча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. = закуві́кати.
Кидь I, -ді, ж. Разстояніе, на которое можно что-нибудь бросить. А він був од мене не більше, як на одну кидь. Харьк.
Незручний, -а, -е. 1) Неловкій, неискусный. 2) Несподручный.
Перепелястий, -а, -е. Имѣющій цвѣтъ перепела, сѣрый.
Шелевіти, -вію, -єш, гл. Шевелить. Вітер віє, шелевіє, простинов колише. Гол. І. 142.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛЮБОЩІ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.