Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

любчик

Лю́бчик, -ка, м. 1) Милый, дорогой. Не їдь, братіку, не їдь, любчику! Чуб. V. 49. 2) = любисток. Вх. Лем. 433.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 387.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛЮБЧИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛЮБЧИК"
Гамати, -маю, -єш, гл. Дѣтское: ѣсть. О. 1862. IX. 118.
Занехлю́ювати, -хлю́юю, -єш, сов. в. занехлю́їти, -лю́ю, -єш, гл. Загрязнять, загрязнить, привести въ неряшливый, нечистый видъ. К. Кр. 24. Добра хазяйка, — так занехлюїла хату, що сміття по коліна!
Зойкати, -каю, -єш, одн. в. зойкнути, -ну, -неш, гл. Вопить, стонать, застонать. Желех.
Латун, -на, м. Свита съ заплатами. ЧГВ. 1853. 61.
Подопрядати, -да́ю, -єш, гл. Допрясть (во множествѣ).
Розгарний, -а, -е. Очень хорошій. Гарний-розгарний. О. 1861. V. 24.
Урікати, -каю, -єш, сов. в. уректи, -речу, -чеш и урікнути, -кну, -неш, гл. 1) Укорять, укорить. Ніхто мене ні в чім не урікне. О. 1862. V. 40. 2) Сглаживать, сглазить (человѣка). Казали, що дитина їсть багато, аж бач і врекли: воно й їсти перестало. Лебед. у. Врече тебе й косу твою. Мил. 50. Той нашу бджолу урече. Мнж. 151. Щоб не врекли вражі люде моєї краси. Н. п.
Урод, -ду, м. = уро5кай. Уроди у вас ладнії? Вх. Зн. 476.
Хвортеця, -ці, ж. Крѣпость. Мир. ХРВ. 168. «Ріжте, бийте»! — на фортеці кричить Гамалія. Шевч. 59.
Хирлати, -лаю, -єш и хирляти, -ляю, -єш, гл. = хиріти. Вх. Зн. 76. Хирляв півроку.... та й умер. ЕЗ. V. 32.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛЮБЧИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.