Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

любрик

Лю́брик, -ка, м. и лю́брика, -ки, ж. Вапъ (красный карандашъ). Харьк.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 387.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛЮБРИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛЮБРИК"
Бруснина, -ни, ж. = брусленина. Вас. 161.
Горю́ха, -хи, ж. Горемычная. Чаще всего употребляется въ выраженіи: му́ха-горю́ха. А муха-горюха діжу місить. Чуб. III. 201.
Гу́ркало, -ла, с. 1) = Гуркотій. Вх. Зн. 12. 2) Домовой. Вх. Зн. 12. Желех. 2) Дѣтская игрушка: родъ погремушки на ниткѣ. Мнж. 178. 4) Маленькій водопадъ. Желех. 5) = Суреля. Одкидав сурелі (або гуркала). Ном. № 10879.
Жанда́рка, -ки, ж. Жена жандарма.
Налихосло́вити, -влю, -виш, гл. Насквернословить, набранить.
Намахлюва́ти, -лю́ю, -єш, гл. Сдѣлать что-нибудь дурно.
Погиркати, -каю, -єш, гл. = погарикати.
Почасти нар. Отчасти.
Просити, -шу́, -сиш, гл. 1) Просить. А я завше Бога прошу з вечора до ранку, да щоб ти мав щастя й долю, мій милий коханку. Мет. Прошу я її милою прозьбою. МВ. І. 19. 2) Приглашать. Хазяйка тим часом вечеряти просить. МВ. (О. 1862. III. 74). 3) смерти на себе просити. Накликать на себя смерть. Сам на себе смерти просив. Н. Вол. у.
Роскапуститися, -щуся, -стишся, гл. Разсѣсться, занять много мѣста. Ото роскапустилась, нікуди й пройти.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛЮБРИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.