Го́нор, -ру, м. Самолюбіе, гоноръ. Шляхтич за гонор уха рішився. 2) Честь, почеть. Служить Семен, служить, а гонору йому все таки нема. Доп'явшись до високих титулів та великих гонорів.
Здава́ти, здаю́, -є́ш, сов. в. зда́ти, здам, здаси́, гл. 1) Сдавать, сдать. Ой у саду, у садочку там голубчик гуде, там Юрочко парубоцтво здає; ой у саду, у садочку там голубка гуде, ой там Маруся дівування здає. 2) Давать, надавать. Подій корівки, що 'д батенька нагнала, та прогонь і овечки, що ненька здавала. 3) — екза́мена. Выдерживать, выдержать экзаменъ.
Ольмик, -ка, м. Раст. Dianthus deltoides. Cм. линок.
Перекупник, -ка, м. = перекупень.
Подозволяти, -ля́ю, -єш, гл. Дозволить (многимъ).
Прокручувати, -чую, -єш, сов. в. прокрути́ти, -чу́, -тиш, гл. Просверлить. Взяла його, сховала до скрині і прокрутила маленьку дірочку, щоб дух пускати.
Рихтувати, -ту́ю, -єш, гл.
1) Прочить, готовить. Мене рихтували все в москалі, а я й утік. Багатому рихтувала, за бідного дала. Для тебе тещенька обідець готує і доленьку рихтує.
2) Наводить, направлять, цѣлить. А своє військо на Львів рихтує. Cм. риштувати.
Спотинову, спотонову, нар.
1) Сначала, спервоначала. От (чумаки) як виїхали, спотинову у кожного багато хліба, їдять, не шкодіють.
2) Снова. Те ж збувши, взявся закупать всячину всяку спотонову.
Тілечкий, -а, -е. = тіленький.
Торботрясів, -сова, -ве Принадлежащій торботряс'у.
