Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

любувати

Любува́ти, -бу́ю, -єш, гл. 1)кого́. Любить; ласкать, осыпать любовными ласками. Чужі жонки любувати. Вх. Уг. 251. Мій миленький іде тихою ходою з инчою милою, він її цілує, він її любує, а на мене, молоденьку, нагайку готує. Чуб. V. 621. На що люба любувала, з броду воду вибірала, кацарівно? ЗОЮР. II. 15. 2) Выбирать по вкусу. Любує кобилу. Лебед. у. 3)на. Любоваться. Лубує на землю, що як писанка красується. Мир. ХРВ. 354. Любував на вола.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 387.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛЮБУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛЮБУВАТИ"
Безконечне нар. Безконечно.
Дарови́й, -а́, -е́. Даровой.
Дої́сти Cм. Доїдати.
Жваку́н, -на, м. Чавкающій, чавкунъ. Ум. жвакунець.
Зача́ти, -ся. Cм. зачинати, -ся.
Знаття, -тя́, с. Знаніе. Бува там, у громаді, якесь знаття потайне, що прочуває непевну правду доразу. МВ. (О. 1862. І. 96). коли б, як би знаття́. Если бы было извѣстно. Як би знаття, що в кума пиття, то б і дітей забрав. Ном. № 5407.
Капчури, -рів, м. мн. Родъ зимнихъ штановъ у гуцуловъ. Вх. Зн. 24.
Начарувати, -ру́ю, -єш, гл. 1) Наколдовать, наворожить. 2) Приколдовать, приворожить. Дівчина козаченька та й начарувала. Н. п.
Полегти, -ля́жу, -жеш, гл. = полягти.
Полошитися, -шу́ся, -шишся, гл. Пугаться. Тільки минув міст, зараз зачали ся коні полошити. Драг. 46.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛЮБУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.