Да́лі, да́лій, нар. Сравн. ст. отъ далеко. У дурня до Юр'я, у розумного далі. «Старче, село горить!» — «А я за суму та далі посуну». 2) Потомъ, послѣ. Гомоніли люде на селі, а далі й розійшлися. Ой, хвортуно, хвортунино, що ти учинила? Дала серцю спізнатися, далі розлучила. 2) Вскорѣ. Далі прийде. Степан вже далі прибіжить за сокирою. Вже далі вечір.... Вже далі хліба не стане. Далі-далі. Скоро, въ скоромъ времени. Ви вже далі-далі онучат дружитимете, а в мене ще й діти мог сиріточки на в'язях висять. 4) Подальше. Ти, дівчино, ти; подобна, не здавайся на підмову, бувай добра; бо дворянин то поганий: як ізрадив дівчину, а сам далій. 5) Да́лі-пода́лі. Спустя нѣкоторое время. Винен був гроші і не віддавав, а далі-подалі віддав.
Збива́ння, -ня, с. 1) Сбиваніе, сколачиваніе. 2) Сбиваніе, сшибаніе. Збиванням тільки дерево збавиш, — труси яблука. 3) Возмущеніе (воды). 4) Пахтанье (масла).
З'ясувати, -су́ю, -єш, гл. Выяснить, обнаружить. Не смів я вам, що думав, з'ясувати.
Мац! меж. Щупъ! Мац-мац по лавиці, найшов мохнавиці.
Нароска́зувати, -зую, -єш, гл. Наговорить, разсказать много. Наросказував міх, торбу і три оберемки.
Настроюватися, -ююся, -єшся, сов. в. настроїтися, -роюся, -їшся, гл.
1) Настраиваться, настроиться.
2) Приготовляться, приготовиться. Настроїтись на баталію.
Поніб'я, -б'я, с. = піднебення.
Роспиндитися, -джуся, -дишся, гл. Разважничаться, заважничать, надменность показать.
Срач, -ча, м. Ретирадъ, нужникъ, отхожее мѣсто.
Уварити Cм. уварювати.
