Викичувати, -чую, -єш, гл. Вытеребить, выкорчевать. Гляди, щоб ти мені вирубав, викичував, зорав, пшениці насіяв.
Вислюга, -ги, м. Повѣса.
Допанува́тися, -ну́юся, -єшся, гл. Дожить бариномъ до разоренія, до несчастія. Годино моя нещаслива! До чого ж се я допанувалася? Позводилося панів багато: хотять, панувати, та ні з чого, бо допанувалися до краю.
Побігущий, -а, -е. 1) Живой, проворный, подвижной.
2) Постоянно бѣгающій туда и сюда человѣкъ.
Подозвелити, -лю, -лиш, гл. Дозволить, позволить. Посилав спитати короля: чи подозволить він йому поторгувати у його королівстві.
Позаписувати, -сую, -єш, гл. Записать (во множествѣ). Все, що йому трапилося позаписувати на селі. Всіх позаписував.
Попасувати, -сую, -єш, гл. = попасати. Ми стали біля слободи Кіньської... попасувать волів.
Поцінно, поцінному, нар. Не дорого, подходяще по цѣнѣ. Як вподобаю та буде поцінно, то треба неодмінне ті колеса купити. Поцінно купив. Купив поцінно.
Пустовливий, -а, -е. Шаловливый, рѣзвый.
Роззявина, -ни, ж. Расщелина, отверстіе, пасть.
