Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

людина

Люди́на, -ни, об. Человѣкъ. Кожна людина своє лихо несе. Ном. № 1993. Перша жінка в мене була добра людина. ЗОЮР. І. 9. Якась людина. Шевч. 340. Не годиться потягаться на людину. Чуб. І. 88. З його вийде людина. Миргор. у. Ум. людинка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 388.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛЮДИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛЮДИНА"
Андара́к, -ка, м. Родъ юбки у полѣсскихъ женщинъ изъ полосатой шерстяной матеріи. Чуб. VII. 429.
Вередовний, -а, -е. = вередливий. Ну, та й вередовна дитина. Черниг. у.
Док Cм. доки.
Медляк, -ка, м. = меделян. Желех.
Паренити, -ню, -ниш, гл. Пахать для пара, парить. Вх. Зн. 46.
Перепарувати, -ру́ю, -єш, гл. Перестать испаряться.
Півтрети числ. Двѣ съ половиной (при сущ. ж. р.). Півтрети копи.
Порозвозити, -жу, -зиш, гл. Развезти (во множествѣ).
Росклинє, -ня, с. Родъ орнаментики въ рѣзьбѣ. Шух. І. 303.
Спаситель, -ля, м. Спаситель. Спаситель міра, І. Христосъ. Богові молились, Спасителю хрестились. Н. п.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛЮДИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.