Випручувати, -чую, -єш, сов. в. випручати, -чаю, -єш, гл. Освобождать, освободить, вырвать (руку). Випручало рученята. Вытаскивать, вытащить (изъ плетня палку, хворостину). Собаки кинулись на його.... Чіпка подався назад до ліси, став випручувати хворостину.
Відсповідатися, -даюся, -єшся, гл. Окончить исповѣдываться.
Марнотра́вити, -влю, -виш, гл. Мотать, расточать.
Позатісувати, -сую, -єш, гл. Затесать (во множествѣ). Уже кілля позатісував.
Понаорювати, -рюю, -єш, гл. Вспахать (во множествѣ). Уже на зяб понаорювали.
Проскуриця, -ці, ж. = проскура. Яра пшениця — на проскурицю.
Прошуміти, -млю́, -миш, гл. Прошумѣть.
Сага, -ги, ж. Заливъ рѣчной. Хведора безрідного.... над сагою Дніпровою в чистім полі поховати.
Сподобання, -ня, с. = сподоба. Ані гречки, ні полови, ні колосування, побив дяку києм.... аж до сподобання.
Худібчина, -ни, ж. = худібка. Заробля, щоб таки збити хоч яку небудь худібчину. Занапастив худібчину через свою дівчину.
