Ду́ма, -ми, ж. 1) Мысль, дума. За думою дума роєм вилітає, одна давить серце, друга роздирає, а третяя тихо, тихесенько плаче у самому серці — і ніхто не бачить. 2) Эпическая пѣсня, исполняемая подъ звуки кобзы или бандуры; отъ прочихъ народныхъ украинскихъ пѣсенъ отличается неравномѣрнымъ стихомъ (отъ 4 до 40 слоговъ), преимущественно глагольной риѳмой и простымъ напѣвомъ — мелодическимъ речитативомъ.
Зажу́рюватися, -рююся, -єшся, сов. в. зажури́тися, -рю́ся, -ришся, гл. Опечаливаться, опечалиться, пригорюниваться, пригорюниться. Ото зажурилась! Та така ходить, як тума́. Вже було як зажуриться чим, то аж занедужав. Зажурився, що в мене грошей нема, — незабавно і в тебе не буде. Молодий козаче, чого зарурився?
Колядниченько, -ка и коля́дничок, -чка, м. Ум. отъ колядник.
Лампаш, -ша, м. = ліхтарня 1.
Ма́нта, -ти, ж. Родъ суконнаго плаща, свити, сшитой мѣшкомъ. Ой сижу я, сижу, на палаш приперся, манта мі широка, полами утерся.
Пастухувати, -ху́ю, -єш, гл. Пастушествовать, быть пастухомъ. Мій син те літо пастухував.
Побубоніти, -ню́, -ни́ш, гл. Побормотать. Побубонить та й замовкне.
Протавка, -ки, ж. Проталинка. Уже є протавки на полі.
Тропка, -ки, ж. Ум. отъ тропа.
Утрійний, -а, -е. Ядовитый.
