Біластий, -а, -е. Бѣловатый, бѣлесоватый.
Вертлик, -ка, м. Шарманка. Грає на вертлику.
Ду́мний, -а, -е. 1) Задумчивый, мыслящій. І думнеє чоло похмарніло. 2) Гордый. Чого ж ти така думна? Чого ти погорджаєш поповичами?
Качало, -ла, с. Кружекъ деревянный.
Переволікатися, -каюся, -єшся, сов. в. переволокти́ся, -чу́ся, -че́шся, гл. Перетаскиваться, перетащиться. Хоч ся переволоче, та не утече.
Примощуватися, -щуюся, -єшся, сов. в. примоститися, -мощуся, -стишся, гл. Прилаживаться, приладиться, присѣсть, усѣсться. Примостивсь, як сорока на колу. Вибрався на середину сухого гілля, примостився як раз над Кобзою. Я до дітей примостюсь, та усе таки наїмся.
Пшенишний, -а, -е. Пшеничный. Пшенишні зернятка. Пшенишного борошна в нас обмаль, — треба змолоти.
Ситячий, -а, -е., Ув. отъ ситий. Очень жирный, тучный, толстый. Ситяча вівця.
Хвіть! меж.
1) Подражаніе свисту, фюить! А де гроші? — Хвіть! — свиснув Іван. Що ж тут на світі робити? Хвіть-хвіть!
2) Хвать. Хвіть відра! — і собі побігла по воду.
3) Выражаетъ быстрое, рѣзкое движеніе, скачекъ, ударъ. Куди вбіжить на годину — хвіть-хвіть, — уже боржій і з хати. Хвіть, та в бік! насилу я вдержався на ньому, — оттакий то кінь. Хвіть другого по пиці.
Щербан, -на, м.
1) = щербань.
2) Раст.: а) Cirsium rivulare. Тоже: щербан великий. б) — мали́й = щербанець.
