Відбігати 2, -гаю, -єш, сов. в. відбігти, -біжу, -жиш, гл. 1) Отбѣгать, отбѣжать. 2) — що. Терять, потерять. Десь шапку відбіг. Чи одбіжить бува люльку в сварці, а грошей на нову кат-ма, — вони.... купували йому. 3) — чого, кого. Чуждаться, оставлять, оставить, покидать, покинуть. Свого батька змалку відбігаю. Ой що кров живую ссали, — власних скарбів одбігали.
Вістонька, вісточка, -ки, ж. Ум. отъ вість.
Віхтелиця, -ці, ж. Буря, вихрь.
Годуля, -лі, ж. Пища, кормъ.
Дери́хвіст, -хвоста, м. Хвастунъ, задира, фатъ.
Покладки, -ків, м. Куриныя яйца. Годуют курочки, таких наскладали покладків.
Розвести, -ся. Cм. розводити, -ся.
Роскинути, -ся. Cм. роскидати, -ся.
Синьовода, -ди, ж. Раст. = остріжка.
Склівочка, -ки, ж. Стаканчикъ, склянка. Там склівочка з квіточками.
