Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

докінчити

Докінчи́ти Cм. докінчувати.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 413.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОКІНЧИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОКІНЧИТИ"
Буківка, -ки, ж. Родъ гриба. Вх. Лем. 395.
Висівати, -ва́ю, -єш, сов. в. висіяти, -сію, -єш, гл. 1) Расходовать, израсходовать на сѣяніе. А бідний мужик і не висіяв тієї пшениці — стілько було, стілько й єсть. Грин. ІІ. 147. Ой на горі вітер віє, подолянка руту сіє, сіє, сіє, висіває. Голов. 2) Усѣвать, усѣять. 3) Просѣвать, просѣять.
Вишіптувати, -тую, -єш, сов. в. вишептати, -пчу, -чеш, гл. Лѣчить, излѣчить заговоромъ. Баби вишіптують. О. 1862. V. 13. Я тебе (бишиху) вишіптую. Грин. II. 37. КС. 1893. VII. 587.
Вищирити Cм. вищиряти.
Вовняний, -а, -е. Шерстяной. Аф. 319.
Зрілко, -ка, с. = здрінка. Вх. Лем. 421.
Книжній, -я, -є. Книжный. Вибачайте, люде добрі, що козацьку славу так навманя росказую без книжньої трави. Шевч. 206.
Лагузка, -ки, ж. = галузка. І лагузки не випросиш. Черк. у.
Червцевий, -а, -е. 1) Іюньскій. 2) Кошенильный.
Шкалубина, -ни, ж. Щель, разсѣлина. Черк. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДОКІНЧИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.