Ворон, -на, м. 1) Воронъ, Corvus. По дівчиноньці отець-мати плаче, а по козакові чорний ворон кряче. 2) — морський. Альбиносъ. 3) Дѣтская игра, въ которой воронь хватаетъ дѣтей, а мать защищаетъ ихъ и пр. Ум. воронок. Ув. вороняка.
Гніт, -ту, м.
1) Прессъ; тяжесть, наваленная съ цѣлью сдавить. Сир під гнітом лежить.
2) Гнетъ, притѣсненіе. Весь віковічний гніт, вся ненависть виявлялась тим диким вогнем в його очах.
3) Огонь, разведенный на припічку, когда въ печь сажаютъ хлѣбъ. Cм. гнітити хліб.
Знемогати, -гаю, -єш, гл. знемагати.
Кайора, -ри, ж. Плоскодонная лодка.
Кінчик, -ка и кінчичок, -чка, м. Ум. отъ кіне́ць.
Нани́зувати, -зую, -єш, сов. в. наниза́ти, -нижу́, -жеш, гл. Нанизывать, нанизать.
Очутися, -чуюся, -єшся, гл. = очутитися 1.
Похвилюватися, -лю́юся, -єшся, гл.
1) Поволноваться.
2) Взволноваться (во множествѣ).
Тип, -пу, м. 1) Типъ. Виковувався з українки самостійний історичний тип. 2) Печатаніе, изданіе. Заздалегідне словце до другого типу
Упікати, -каю, -єш, сов. в. упекти, упечу, -чеш, гл.
1) Упекать, упечь, выпечь.
2) Обжигать, обжечь. Не впечи руки коло жару.
